Мітка: Європа


Епоха норманів в історії Європи

Ерік Рудий

793 р. – Перша згадка про напад норманів на північно-східне узбережжя Англії. 870 р. – Початок заселення норманами Ісландії. IX ст. – Напади норманів на узбережжя Північної Німеччини, Франції та Англії. Прокладання шляху «із варягів у греки» від Південного узбережжя Балтійського моря до Візантії. 980 р. – Відкриття норманом Еріком Рудим Гренландії. Близько 1000 р. […]

Основні складові рицарської культури

рицарський турнір

Замок. Укріплений центр влади володаря феоду. Слугував для захисту сеньйора, був уособленням його сили і права на панування. Розташовувався у стратегічно вигідних позиціях із урахуванням особливостей рельєфу місцевості. Будувалися замки спочатку з дерева, а потім із каменю або цегли. Уся середньовічна Європа була вкрита густою мережею кам’яних замків: лише у Франції їх було майже 40 […]

Основні досягнення й прояви «Каролінгського відродження»

Карл Великий

«Каролінгське відродження» – перші в історії середньовічної Європи прояви глибокого й свідомого інтересу до античної культури та освіти, що припадають на правління Карла Великого та його найближчих наступників. Ці прояви були результатом взаємодії античної, християнської і варварської традицій. Карл Великий, залишаючись щирим християнином, виявляв інтерес до античної культури, творів грецьких та римських авторів. Поряд із […]

Ремесло в середньовічному місті

Середньовічний цех з виробництва солі

Майстерня ремісника. Дрібне виробництво. Відсутність розподілу праці. Ручні знаряддя праці. Особиста праця майстра – господаря майстерні. Виготовлення виробів на продаж або на замовлення. Використання праці підмайстра та учня. Цех – союз ремісників однієї спеціальності. Брав участь у захисті міста від нападів ворогів. Визначав умови закупівлі сировини і виробництва. Визначав порядок продажу виробів. Перешкоджав чужинцям займатися […]

Основні причини виникнення середньовічних міст

Середньовічна торгівля

• Розвиток сільського господарства. • Відокремлення ремесла від сільського господарства. • Регіональна спеціалізація окремих частин країни. • Розвиток торгівлі. • Формування центрів християнства (місця паломництва, монастирі тощо). • Необхідність у створенні нових воєнних центрів для організації захисту певних територій. • Потреба в існуванні адміністративно-політичних центрів.

Передумови виникнення середньовічних міст

Середньовічне місто

Із припиненням нападів арабів, угрів, норманів життя в Європі стало дещо безпечнішим. У результаті досягнень і нововведень у сільському господарстві (освоєння вільних земель, запровадження трипілля, використання колісного плуга, залізних знарядь праці тощо) зросла врожайність. Селяни могли прогодувати не лише себе і своїх сеньйорів, а й певну кількість тих, хто виготовляв необхідні їм вироби,– ремісників. Поступово […]

Сеньйори і васали

Середньовічні лицарі

Король (найвищий сеньйор). Через обряд помазання на царство отримує від Бога вищу благодать і переходить під його захист. Вважався васалом Бога. Інколи окремі королі опинялися у ролі васалів Папи Римського. Королівські васали (герцоги, маркізи, графи). Отримують від короля феоди й посади. Складають присягу на вірність королю, зобов’язані йому допомагати і нести військову службу. Васали королівських […]

Основні обов’язки сеньйорів і васалів

Сеньйор (середньовічна фреска)

Сеньйор. Узяти васала під своє заступництво, захищати від посягань ворогів і зберігати за ним право на володіння феодом. Смерть васала не припиняла володіння феодом. Його син присягав на вірність сеньйору, і той не мав права відібрати землю, якою володів батько. Невиконання васалом своїх обов’язків формально дозволяло сеньйору розірвати угоду й вимагати повернення феоду, але реально […]

Сеньйорія

Сеньйорія

Сеньйорія (від лат. «старший») – земля, яка перебувала у власності сеньйора; селяни, які її обробляли; влада сеньйора над селянами; повинності селян на користь сеньйора. Розподіл землі в сеньйорії Землі, які сеньйор залишав для себе. Ліси, луки, водоймища й власне господарство сеньйора, де працювали його невільні слуги або залежні селяни. Увесь урожай із власного господарства сеньйора […]

Як вільні селяни втрачали землю й опинялися в залежності від сеньйора

Панщина у середньовічній Європі

У XII ст. в Західній Європі вільних селян майже не залишилося. Проте їхня залежність була різною: одні відробляли декілька днів панщини на рік, інші – декілька днів на тиждень. Найважчим було становище особисто залежних селян, які виконували повинності не лише за користування землею, а й особисто за себе. Вони повинні були сплачувати за право вступу […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн