Співправління Ярославичів

Битва на річці Альті

1054 р. – Розподіл Святославом перед смертю Русі між своїми синами (старші сини отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав). Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу. 1054-1073 рр. – Співправління старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава та Всеволода (тріумвірат). 1068 р. – Битва на річці Альті, […]

Камбалові – родина риб (Pleuronectidae)

Камбалові – родина риб (Pleuronectidae)

Риби цієї родини, що різко відрізняються своєю формою від усіх інших риб. Тіло їхнє сильно сплюснуте, і обидва ока розташовані з одного боку. Цей бік, обернений догори, взагалі краще організований: тут краще розвинений скелет, є плавці і придатки, яскравіше забарвлення. Дуже небагато камбалових живуть на великих глибинах. Деякі солеї (камбалоподібні) і солея морський язик мешкають […]

Значення та наслідки прийняття християнства Київською Руссю

Хрещення Київської Русі

• Зростання міжнародного авторитету Київської Русі. • Створення надійного ґрунту для формування могутньої централізованої держави, укріплення великокнязівської влади. • Сприяння формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у суспільстві. • Розвиток культури: кам’яне зодчество, архітектура, іконопис, мозаїки, фрески; знайомство Русі з античними традиціями; запровадження слов’янської писемності (кирилиці); початок літописання, поширення книги. • Пом’якшення звичаїв.

Камбала морська (Pleuronectes platessa)

Камбала морська (Pleuronectes platessa)

Належить до родини Камбалові. Завдовжки рідко перевищує 60 см, досягаючи ваги 7 кг. Має характерне сплюснуте тіло і очі, розташовані з одного боку. Верхня частина забарвлена досить строкато, із сірим мармуровим малюнком по бурому полю. Нижня частина тіла біла, іноді з жовтими або брунатними плямами. Луска у камбали дрібна, глибоко і міцно посаджена в шкірі, […]

Іглицеві – родина риб (Syngnathidae)

Морський коник

Морські, солонуватоводні та прісноводні риби. Завбільшки від 2,5 до 60 см (іглиці) і 4–20 см (морські коники). Представники родини мають характерне дуже видовжене тіло (іглиці) або форму тіла, що нагадує шахову фігуру коня, з нахиленою до тулуба головою і хвостом, здатним згортатися (морські коники). Голова з трубкоподібним рилом. Хвіст довгий, з його допомогою можуть прикріплятися […]

Дятел червоноголовий (Melanerpes erythrocephalus)

Дятел червоноголовий (Melanerpes erythrocephalus)

Належить до родини Дятлові. Для нього характерний слабозігнутий дзьоб. Голова і шия його – яскраво-червоні, спина, махові і хвостові пера – чорні, надхвістя і нижня частина тіла – чисто-білі. Довжина тіла досягає 25 см, розмах крил – 44 см, довжина крила – 12 см, хвоста – 6 см. Самки трохи менші від самців, а їх […]

Розквіт Київської Русі

Сини та дружини Володимира Великого

Володимир Великий (980-1015 рр. Після смерті Святослава між його синами почалася міжусобна війна, у якій переміг наймолодший Володимир. Завершення формування території Київської Русі, приєднавши племена білих хорватів, дулібів, в’ятичів, радимичів (територія Київської Русі простягалася від Чудського, Ладозького, Онезького озер на півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпат на заході до межиріччя Оки та Волги […]

Гурамі справжній, або велетенський, або промисловий (Osphronemus goramy)

Гурамі справжній, або велетенський, або промисловий (Osphromenus goramy)

Дуже велика риба, яка може іноді досягати близько 1 м завдовжки і важити понад 10 кг. Тіло з боків стиснуте, незграбне, яйцеподібне, на череві дужче випнуте, ніж на спині. Рило маленьке, вивернуте, нижня щелепа трохи випинається. На обох щелепах бархатисті зуби. По краю зябрової передкришечки й підочноямкових кісточок є дрібні зазублинки. Анальний плавець більший за […]

Губань-зозуля (Labrus mixtus)

Губань-зозуля (Labrus mixtus)

Належить до родини Губаневі (Labridae). Характерні ознаки його: товсті, м’ясисті подвійні губи, конусоподібні зуби на щелепах, без голок чи зубців і вкриті лускою зяброві кришки. Самець по буро-червонуватому основному полю вкритий розкішними синіми поздовжніми смугами, часто так, що колір цих смуг є основним. А самка по світло-червоному полю на задній частині спини прикрашена трьома темними […]

Характерні риси періоду становлення Київської Русі

Київська Русь

• Постійна рухливість кордонів, розширення території. • Слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою. • Складання нових феодальних відносин у суспільстві. • Зародження основної уваги князів на зовнішній політиці. • Вихід Київської Русі на міжнародну арену.


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн