Мітка: культура


Вихор у світогляді українців

Вихор у світогляді українців

Вихор – сильний вітряний крутіж, що зненацька виникає в гарячі сонячні дні. Вірили, що його викликає нечиста сила. Казали, якщо кинути в середину вихору освячений ніж, то на ньому буде кров. Аби вихор ущух, треба було перехреститися і промовити: «Щезни, сатано!» Вважалося, що вихори з’являються перед грозою, тому що вихор – це той самий диявол, […]

Веселка у світогляді українців

Веселка у світогляді українців

Веселка – шлях, яким, за повір’ям, Янголи сходять з неба набирати воду з річок. Цю воду вони розливають по хмарах, а звідти вода падає дощем. Колір веселки буває синювато-червоний або яскраво-червоний – перший, коли вона бере воду, а другий, коли вона стоїть без діла. Вірили, що веселка може всмоктати і викинути на інший кінець своєї […]

Культура України в XVI ст.

Герасим Смотрицький

Герасим Смотрицький (? – 1594) – український громадський і культурно-освітній діяч. Батько М. Смотрицького. За запрошенням князя К.-В. Острозького переїхав до Острога. Від 1578 р. – перший ректор Острозької академії. Разом з І. Федоровим готував видання «Букваря» (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.). Автор першої друкованої пам’ятки української полемічної літератури «Ключ царства небесного…» (1587 […]

Яблуня у світогляді українців

Яблуня у світогляді українців

Яблуня символізує плодючість, кохання, безсмертя й вічну молодість. Окремим священним яблуням наші предки поклонялися і приносили жертви. Вважалося, що людина, яка зрубала священну яблуню, невдовзі помре. За повір’ям, людині з «дурним оком» несила нашкодити тому, в чиїх руках яблунева гілка. У народних казках яблука омолоджували людину і надавали їй богатирської сили. Із сушених яблук і […]

Осика у світогляді українців

Осика у світогляді українців

Осика вважалася нечистим, заклятим деревом. Тому з її деревини не годилося споруджувати оселі, бо вся родина тремтітиме день і ніч від хвороби, як тремтить осика. Водночас осику використовували як один із найнадійніших оберегів від усякої нечисті: чортів, відьом, чаклунів, упирів тощо. Щоб уберегти корів і телят від відьми, в огорожу встромляли осикові кілки; під час […]

Клен у світогляді українців

Клен у світогляді українців

Клен – дерево, яке приносить щастя, його називають добрим, святим: у нього не вдаряє грім, на ньому з’являється Богородиця. У народі кажуть, що коли у клена починає «бродити» сік – прийшла весна. На Трійцю та на інші свята гілками клена прикрашали дім, обійстя й ворота. Зелену гілочку клена вішали біля ліжка, щоб «змора» не душила. […]

Дуб у світогляді українців

Дуб у світогляді українців

Дуб здавна глибоко шанували в народі за міцність, красу, довговічність, а рубали тільки з дозволу волхвів. Дуб може прожити більше тисячі років, він не гине навіть тоді, коли від нього залишиться пень. Мине час, і один із молодих паростків стане новим деревом. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів-ратаїв. Дуб – дерево замовлянь, у […]

Груша у світогляді українців

Груша у світогляді українців

Груша символізує «темний», «нічний» бік світотворення. За повір’ями, не можна було рубати грушу, оскільки незабаром завітає лиха доля. Ще з давніх-давен люди знали і про лікувальні властивості груші. Вважали, що чудодійною силою наділений усякий камінь, кинутий через голову на грушу під час першої грози. Щоб дитина була здорова, воду після її купання виливали під грушу, […]

Горобина у світогляді українців

Горобина у світогляді українців

Коли зводили будинок, обов’язково саджали поряд горобину, щоб оберігала від усіляких напастей. У деяких місцевостях, повернувшись із цвинтаря після похорону, вішали над дверима горобинові гілки, щоб покійник не зміг повернутися додому. Вірили, що відьми не мають сили над горобиною. Вважалося, що користуватися горобиною для розпалювання вогню – великий гріх, тоді обов’язково в хаті хтось захворіє […]

Горіх у світогляді українців

Горіх у світогляді українців

Горіх – священне дерево, пов’язане з потойбічним світом. Гілці горіха приписували здатність викликати дощ, тому за її допомогою в давнину шукали воду. Вважалося, що в це дерево «не б’є грім». За віруваннями, громовержець одного разу навесні розлускав два горішки. З одного випав дощ; який став річкою, з другого вдарила блискавка, а від лущення стався грім. […]


Copyright © 2017 | Всеукраїнська Електронна Енциклопедія
Копіювання матеріалів "Всеукраїнської електронної енциклопедії" дозволяється лише зі згоди адміністрації проекту.
Украина онлайн