Цю пам’ятку архітектури й монументального живопису було засновано в XI столітті за наказом князя Ярослава на честь його перемоги над печенігами. Собор відіграв неабияку роль у нашій історії. У Софії Київській константинопольський патріарх призначав руських митрополитів, тут освячувалося сходження на великокнязівський престол, велося літописання, збиралося народне віче. Тут приймали послів, зокрема й іноземних візитерів, підписували політичні угоди.
При соборі було створено перші в Україні бібліотеку та школу. Величезною цінністю є відомі на цілий світ софійські мозаїки й дивовижні старовинні фрески на стінах. Тут зображено лики святих і портрети князівської родини, сцени з князівського життя. Однак на найбільшу увагу заслуговують давні написи, вирізані на твердих матеріалах. Деяким із них майже тисяча років!
Є підстави гадати, що відвідувачі собору, які знали грамоту, записували тут події, що найбільше хвилювали тогочасних киян. Наприклад, на одній зі стін собору є датований запис про смерть Ярослава Мудрого. Цей запис свого часу розвіяв сумніви щодо справжньої дати смерті князя. Тут також можна знайти записи й про ті події, що не згадуються в жодних офіційних джерелах.
Софія Київська є безпосереднім учасником життя Києва протягом багатьох сторіч. Саме тому вона привертає увагу не тільки віруючих людей, а й тих, хто цікавиться історією та давньою культурою.
