Звіробій (Іванове зілля, іванок, Іванів цвіт, зілля Йван, іванок крещатий, плакун-трава, прозірник). Вважалося, що ця рослина має здатність відганяти грозу, оберігати від диявольської спокуси. Корінь звіробою носили на грудях як оберіг від ворожих чар, також звіробій клали на поріг будинку, устромляли в щілини хати й хліва. За повір’ями, звіробій надійно захищає худобу від відьом, тому в Юр’єв день худобу під час першого весняного вигону обкурювали сухим звіробоєм; зберігали його в корівнику, на скотарні, додавали в корм худобі для посилення її плодючості.
Звіробій збирали напередодні Івана Купала або опівдні Іванова дня, викопуючи без заступа чи ножа, звідси походять його назви Іванове зілля, іванок крещатий, Іванів цвіт тощо. Звіробій використовували в магії, він допомагав від нерозділеного кохання.
Звіробій називають ліками проти дев’яноста дев’яти хвороб. Вважалося, що особливу силу має звіробій, зібраний у Іванів день і освячений у день Успіння Богородиці – допомагає проти хвороб, заподіяних злими силами, відьмами.
