Зозуля у світогляді українців

Зозуля у світогляді українців

Зозуля – символ суму та вдівства, туги за життям і минулим; провісниця весни, довгого віку і водночас смерті, нещастя. Вважалося, якщо закувала зозуля, то можна купатися. Першою летить у вирій і останньою прилітає звідти зозуля, бо в неї зберігаються ключі від вирію.

Голос зозулі був передвісником доброго або поганого врожаю. Коли закує зозуля до Юрія (23 квітня) на голе дерево, то буде голодне літо, а якщо на лист, то буде поліття (врожайне літо). Оскільки період кування зозулі закінчується, коли достигає ячмінь, казали, що вона вдавилася колосом ячменю.

Існує ряд народних переказів про походження зозулі. Зокрема, в одному з них говориться, що князівна, закохавшись у якогось молодика, довго приховувала це від батька, який чомусь ненавидів її коханого. Одного разу князівна сказала обранцеві: «Ах ти, моя зозулько!» Батько випадково почув ці слова і в страшному гніві на доньку промовив: «То ж будь зозулею!» Князівна тієї ж миті перекинулася на зозулю. За іншим переказом, зозуля й чайка походять від дівчат, які задумали налякати Спасителя. Спаситель, аби покарати їх, вирік, щоб одна з них кукала, а друга кигикала, поки світ стоятиме. У деяких місцевостях зозулю вважають переверненою на птаха вдовою, через що вона й гнізда собі не в’є, і не висиджує пташенят. Є вірування, начебто зозуля була колись жінкою, яка вбила свого чоловіка й була засуджена за те Богом не мати пари й поневірятися по лісах. У Галичині зозулю вважають дівчиною, проклятою матір’ю й перетвореною на птаха за те, що вона, бажаючи налякати матір, заховалася якось за комин і почала кувати.

Зозулю вважали пророчим птахом. Спочатку вона була тільки доброю віщункою як провісниця весни й літа – найкращих пір року. Вважалося, що, скільки разів зозуля прокує, стільки років проживе той, хто запитує. Коли зозуля кує, то з горлечка в неї випадає зернятками «намисто», яке вона нанизує на гілочку. Якщо в того, хто вперше почує кування, виявляться в кишені гроші, то вони не переводитимуться в нього весь рік. Ось чому дехто навесні зав’язує шага (гріш) у сорочку, щоб завжди бути при грошах.

В українській народній поезії зозуля частіше виступає злою віщункою. У піснях про смерть козака його мати, сестра й кохана, тужачи, прилітають до нього на могилу зозуленьками. Крик зозулі в саду віщує погану погоду, а трикратний над оселею – смерть господаря. Тривале кування провіщає поганий рік та хвороби людей і худоби.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)