Верба у світогляді українців


Верба у світогляді українців

Верба – Боже дерево, має здатність розвиватися без коріння. Вона виростає біля річок, ставків, тому є ніби позначкою води на землі. Криницю завжди намагалися копати під вербою: «Де срібліє вербиця, там здорова водиця».

Освячену вербу приносили в дім і вдаряли нею членів сім’ї, примовляючи: «Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля». Навесні, коли вперше виганяли худобу на пасовище, господиня легенько била корівку галузкою верби, щоб уберегти її від хвороби та інших напастей. Освячену гілку верби тримали на покуті за образами й широко застосовували як ліки чи як оберіг.

Вербою обкурювали хату проти пропасниці, її клали у воду, в якій купали хвору дитину, вербовий настій пили, щоб не боліла голова. Існувало також повір’я, що в хату, де є верба, не вдарить блискавка.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)