Українські календарно-обрядові пісні


Українські календарно-обрядові пісні

Крізь тисячоліття український народ проніс своє велике духовне надбання – твори усної народної творчості, які здатні й нині хвилювати наші серця.

Серед фольклорних скарбів пишнобарвно сяє дорогоцінна перлина – українська народна пісня. Вона є яскравим поетичним багатством нашого народу, свідченням талановитості його творців. Наші предки створювали пісні на всі випадки життя. У радості чи в горі – завжди тішили свою душу піснею. Пісня – це невеликий словесно-музикальний твір, призначений для співу.

У багатому поетичному спадку наших предків великий пласт становлять календарно-обрядові пісні – фольклорні твори, які виконувалися під час народних свят і обрядів. Вони нерозривно пов’язані з певного порою року, відповідними звичаями й сільськогосподарськими роботами.

Пригадай одну зі сторінок нашої історії. Багато століть наші предки були язичниками («поганами»). У 988 році князь Володимир охрестив Русь, запровадив християнство.

У дохристиянську добу наші предки вірили в багатьох богів – Сварога, Дажбога, Перуна, Дану, Ярила тощо. Вони були переконані, що все в природі, навіть кожна травинка, має душу. Щоб збирати гарні врожаї, жити в достатку, люди намагалися задобрити сили природи. Для цього просили милості в навколишнього світу, виконували обряди: співали пісні, водили хороводи, здійснювали певні магічні дії. У різні пори року виконувались різні календарно-обрядові пісні: узимку – колядки та щедрівки, навесні – веснянки, улітку – русальні, купальські та жниварські. Відповідно до цього календарно-обрядові пісні умовно поділяють на пісні весняного, літнього і зимового циклів.

Наші предки в дохристиянські часи були сонцепоклонниками, тому більшість обрядів так чи інакше були пов’язані з положенням Землі щодо Сонця.

21 березня і 23 вересня – дні сонячного рівнодення, коли однакова тривалість дня й ночі. 21 грудня і 21 червня – дні сонцестояння, коли день найдовший (улітку) чи найкоротший (узимку). Спостерігаючи за головним світилом на небі, наші пращури розуміли, що від нього залежить їхнє життя й трудова діяльність, тому й обряди були пов’язані із Сонцем і силами природи. А ще наші предки під час обрядів ушановували душі предків як захисників роду.

Календарно-обрядові пісні, що дійшли до нас із тих часів, містять дохристиянські мотиви й образи, розкривають світогляд наших предків. Після хрещення Русі закорінені у звичаях народу традиції й обряди поступово проникли в християнську обрядовість.

У християнський період церква поєднала з язичницькими святами дати християнського календаря та події з життя святих. Унаслідок цього народні пісні почали вбирати окремі християнські мотиви та образи (Ісуса Христа, Діви Марії тощо). Особливо це позначилося на колядках і щедрівках.

Через багато століть народ доніс до нас немеркнучу поетичну красу найдавніших обрядів і звичаїв.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)