Останній тиждень Великого посту

Традиції та культура|Відгуки: 0
Мітки:

Останній тиждень Великого посту

Останній тиждень Великого посту пов’язаний з багатьма обрядодіями. Починаючи з понеділка, кожен день мав своє призначення.

У понеділок, особливо для жінок, робочий день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, нагадуючи, що «недалечко красне яєчко», а тому треба прибрати хату. Зранку білили стіни та стелю, фарбували мисник, двері й підвіконня, мили лави, столи, а по обіді йшли працювати на грядки.

Другого дня, у вівторок, жінки золили, прали та прасували білизну. Годилося також винести з хати й пополоскати весь одяг, підготувати до Великодня святкове вбрання. Чоловіки тим часом працювали в полі й заготовляли найкращі дрова для випікання пасок.

У середу надвечір уже годилося впоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її ззовні. Увечері вчиняли тісто для пасок. Дівчата вибирали яйця для крашанок та писанок, а хлопці прибирали подвір’я.

Четвер вважався найважливішим днем тижня, його називали Чистим, Світлим, Великим, Страсним або Живним. З цим днем пов’язано чи не найбільше обрядів і дійств. У Чистий четвер готували «баби» – жовті обрядові паски (білі випікали у п’ятницю, а чорні – у суботу). Жовті «баби», найбільші й найуживаніші, вчиняли з пшеничного борошна на яєчних жовтках, вони призначалися сонцю і небу, білі – покійникам і повітрю – «щоб не приносили лиха й смерті», чорні – господарям і людям, тобто родючій землі.

Вважалося, що від Чистого четверга й до кінця Великодня велику очисну силу має вода.

У народі існує повір’я про те, що в Чистий четвер до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той, хто скупається раніше за пташенят ворона, буде здоровий протягом цілого року. Тому хворі люди намагалися купатися ще вдосвіта, щоб устигнути поперед ворона й очиститися від хвороби. Викупавшись, хворий набирав іще відро води зі свого купелю, ніс ту воду на перехрестя доріг і виливав – «щоб там усе лихо зоставалося». У Чистий четвер стригли дітей – «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».

Перед світанком господиня сідала на порозі й виводила із кужеля нитку, сучачи її навпаки: крутила веретеном пальцем від себе. Таку нитку змотували в клубок і зберігали, щоб перев’язувати нею хворе місце при розтягненні м’язів на руці чи нозі.

Якщо цього вечора прали білизну з попелом, то попіл зберігали як засіб проти лишаїв. Повертаючись із церкви, намагалися донести додому страсну свічку так, щоб вона не погасла. Для цього виготовляли ліхтарі з кольорового паперу чи фарбованого скла.

Полум’ям страсної свічки випалювали або викопчували у хаті на сволоку хрест – «щоб лиха нечисть минала». Страсну свічку запалювали перед іконами, коли мешканців будинку охоплював страх, і під час великої грози – «щоб грім хати не спалив».

У п’ятницю люди розмовляли між собою півголосом, намагалися не кричати, не лаятися. Увечері майже всі йшли до церкви на Плащаницю (до цього, крім дітей, ніхто не їв). Повернувшись, трохи підкріплювалися і знову бралися до роботи; не можна було лише шити, прати, прясти, стругати.

Нарешті надходила субота, яка, власне, і завершувала Чистий тиждень. Обов’язком господаря було насукати свічок і зробити кошик для освячення їжі. Жінки фарбували яйця у відварі з лушпиння цибулі, готували смачні страви.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)