Останній тиждень Великого посту пов’язаний з багатьма обрядодіями. Починаючи з понеділка, кожен день мав своє призначення.
У понеділок, особливо для жінок, робочий день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, нагадуючи, що «недалечко красне яєчко», а тому треба прибрати хату. Зранку білили стіни та стелю, фарбували мисник, двері й підвіконня, мили лави, столи, а по обіді йшли працювати на грядки.
Другого дня, у вівторок, жінки золили, прали та прасували білизну. Годилося також винести з хати й пополоскати весь одяг, підготувати до Великодня святкове вбрання. Чоловіки тим часом працювали в полі й заготовляли найкращі дрова для випікання пасок.
У середу надвечір уже годилося впоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її ззовні. Увечері вчиняли тісто для пасок. Дівчата вибирали яйця для крашанок та писанок, а хлопці прибирали подвір’я.
Четвер вважався найважливішим днем тижня, його називали Чистим, Світлим, Великим, Страсним або Живним. З цим днем пов’язано чи не найбільше обрядів і дійств. У Чистий четвер готували «баби» – жовті обрядові паски (білі випікали у п’ятницю, а чорні – у суботу). Жовті «баби», найбільші й найуживаніші, вчиняли з пшеничного борошна на яєчних жовтках, вони призначалися сонцю і небу, білі – покійникам і повітрю – «щоб не приносили лиха й смерті», чорні – господарям і людям, тобто родючій землі.
Вважалося, що від Чистого четверга й до кінця Великодня велику очисну силу має вода.
У народі існує повір’я про те, що в Чистий четвер до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той, хто скупається раніше за пташенят ворона, буде здоровий протягом цілого року. Тому хворі люди намагалися купатися ще вдосвіта, щоб устигнути поперед ворона й очиститися від хвороби. Викупавшись, хворий набирав іще відро води зі свого купелю, ніс ту воду на перехрестя доріг і виливав – «щоб там усе лихо зоставалося». У Чистий четвер стригли дітей – «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».
Перед світанком господиня сідала на порозі й виводила із кужеля нитку, сучачи її навпаки: крутила веретеном пальцем від себе. Таку нитку змотували в клубок і зберігали, щоб перев’язувати нею хворе місце при розтягненні м’язів на руці чи нозі.
Якщо цього вечора прали білизну з попелом, то попіл зберігали як засіб проти лишаїв. Повертаючись із церкви, намагалися донести додому страсну свічку так, щоб вона не погасла. Для цього виготовляли ліхтарі з кольорового паперу чи фарбованого скла.
Полум’ям страсної свічки випалювали або викопчували у хаті на сволоку хрест – «щоб лиха нечисть минала». Страсну свічку запалювали перед іконами, коли мешканців будинку охоплював страх, і під час великої грози – «щоб грім хати не спалив».
У п’ятницю люди розмовляли між собою півголосом, намагалися не кричати, не лаятися. Увечері майже всі йшли до церкви на Плащаницю (до цього, крім дітей, ніхто не їв). Повернувшись, трохи підкріплювалися і знову бралися до роботи; не можна було лише шити, прати, прясти, стругати.
Нарешті надходила субота, яка, власне, і завершувала Чистий тиждень. Обов’язком господаря було насукати свічок і зробити кошик для освячення їжі. Жінки фарбували яйця у відварі з лушпиння цибулі, готували смачні страви.
