Хмари вважалися джерелом плодючої сили. Походять вони з неба, це збірня небесних вод, повітряний океан. Воду з річок до неба подає веселка: вода йде у хмари, а звідти падає дощем.
Невеличкі хмари називали молоди, а білі хмарки – молодки. Існували також і градові хмари, їх, за народними уявленнями, насилали відьми. Для того щоб відхилити нашестя таких хмар, жінки викидали з хат надвір коцюбу, лопату і помело, думаючи догодити розгніваній відьмі – коцюба, лопата і помело визнавалися предметами, на яких роз’їжджають відьми.
