День Іоана Предтечі (Хрестителя) відзначається 20 січня. У православних Святцях це свято називалось Собор Предтечі й Хрестителя Господня Іоана. Вважалося, що святочний період уже скінчився, але до роботи цього дня ще не приступали. Уранці господар роздавав худобі разом із соломою рештки хлібу й солі, що лежали на покуті від Багатої куті. Сіно, яке на святки лишалось у хаті, ховали під стіжки, що, за повір’ям, мало захистити їх від мишей, а також клали під квочок, щоб курчата велися.
Від Різдва до дня Іоана Хрестителя жінки ховали свої починки. Тепер вони діставали кужелі, оглядали їх, але до роботи ще не бралися. На «посвятки» жіноцтво гуртом відзначало в шинку можливість працювати (від Різдва до Іоана Хрестителя ходити в шинок вважалося гріхом, бо вода ще не була освячена). Молодиці співали веселих пісень. У деяких місцевостях на Різдво, Новий рік, Хрещення жінкам не можна було ходити по воду. Зазвичай цю роботу за них виконували парубки. На «посвятки» молодиці ставили їм могорич – «за те, що воду носили справно».
