A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

ᐈ Discover – пізнавальний інтернет журнал про довколишній світ https://discover.in.ua/ Пізнавай світ разом з інтернет-журналом Discover ✅ Цікаві факти про тварин і рослин ▶ Динозаври ▶ Невідома історія на discover.in.ua Tue, 11 Apr 2017 18:47:44 +0200 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://discover.in.ua/ <![CDATA[Племена скіфів]]> https://discover.in.ua/page/plemena-skifiv https://discover.in.ua/page/plemena-skifiv Tue, 11 Apr 2017 18:47:44 +0200
Розселення скіфів (карта)
Розселення скіфів (карта).

Скіфи – кочові іраномовні скотарі, що витіснили кіммерійців і розселилися між Доном і Дунаєм.

Хронологічні межі: VII–ІІІ ст. до н. е.

Територія розселення: від Азовського моря до Дунаю, від Чорного моря до Чернігівщини, Курщини, Воронежчини. Писемні джерела виділяють царських скіфів, скіфів-скотарів (степи Причорномор’я), скіфів-землеробів (Лісостеп Лівобережжя) і скіфів-орачів (Лісостеп Правобережжя).

Суспільний устрій: наприкінці VI–V ст. до н. е. утворилася скіфська рабовласницька держава – Велика Скіфія, союз племен на чолі з царем, якому належала військова, судова, політична влада. Цар був верховним жерцем. У IV ст. влада зосередилася в руках царя. Атея. Із часом зменшується роль скіфських рад, що розв’язували найважливіші питання. Столиця Великої Скіфії – Кам’янське городище на Дніпрі. Територія держави поділялася на номи, очолювані призначеними царем вождями. Основа суспільства – патріархальна сім’я.

Господарство: скіфи-скотарі, царські скіфи: кочове скотарство (передусім конярство), ремесла. Скіфи-орачі, скіфи-землероби: землеробство (пшениця, жито, ячмінь, коноплі), користувалися великим плугом, тягловою силою (волами). Імовірно, знали садівництво. Торгівля з грецькими державами Північного Причорномор’я: в обмін на рабів, пшеницю, хутро, шкіру та іншу сировину купували витвори мистецтва, вишукану кераміку тощо.

Військова справа: основа війська – важкоозброєна кіннота. Озброєння: короткі й довгі мечі, списи, дротики, складний далекобійний лук; панцир. Походи на Ассирію, Сирію, перемога над військом Александра Македонського (331 р. до н. е.), над перським військом Дарія І (513 р. до н. е.)

Релігія та культура: язичництво; особливе вшанування бога війни Арея. Віра в потойбічне життя, облаштування могил як підземних жител. Для знатних скіфів над могилою насипали курган. Звіриний стиль – зображення стилізованих звірів.

Пам’ятки: царські кургани: Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила тощо. У Лісостепу – Більське городище (Полтавська область), що мало в периметрі близько 30 км.

До кінця ІІІ ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування, витіснена сарматськими племенами. У степовому Криму скіфи створили державу Мала Скіфія зі столицею в місті Неаполі (сучасний Сімферополь).

Обсудить]]>
<![CDATA[Арей (Арес, Яровит)]]> https://discover.in.ua/page/arej-ares-jarovit https://discover.in.ua/page/arej-ares-jarovit Mon, 27 Mar 2017 19:52:53 +0200
Арей (Арес, Яровит)
Арей (Арес, Яровит)

Арей (Арес, Яровит) – бог війни, син великого бога вогню Неба-Сварги і Матері-Землі, один із найхоробріших титанів, невблаганний до ворогів добра і світла. Земля, на яку вперше ступила нога Арея, спочатку звалася Арією, пізніше Фракією (Тракією). Наймужнішими і найправеднішими з-поміж усіх фракійців були в давнину гети (скіфи).

Арей брав участь у Троянській війні (XII ст. до н.е.) на боці троянців, тобто сонячних синів, проти греків. Про подвиги Арея багато розповідається в «Іліаді». За віруваннями, Арей навчив людей виготовляти зброю та володіти, нею, боронити рідну землю від ворогів. Культ Арея вже існував за часів славетного грецького астронома Гіппарха, який жив у II ст. до н.е. і вивчав явище весняного рівнодення, що припадало тоді на сузір’я Арея (Овна). Спершу Арей був богом рільництва. У пізніші часи стародавні греки стали вважати Арея своїм богом війни, сином Зевса та Гери.

Давньогрецький історик Геродот так пише про поклоніння Арею у давній Скіфії: «У кожнім повіті устроєне святилище Ареса на громадській площі... На сім підвищенні кожний повіт ставить старий залізний меч, і сей зоветься святим образом Ареса. Мечеві щороку приносять у жертву худобу й коні; скіфи більше жертвують йому, аніж іншим богам».

Обсудить]]>
<![CDATA[Основні етапи становлення слов’янської етнічної спільноти]]> https://discover.in.ua/page/osnovni-etapi-stanovlennja-slovjan https://discover.in.ua/page/osnovni-etapi-stanovlennja-slovjan Thu, 22 Dec 2016 23:07:38 +0200
Скіфи-орачі
Скіфи-орачі.

Слов'яни є автохтонним (місцевим) населенням Європи індоєвропейського походження.

4000–1200 рр. до н. е. Перше велике переселення народів. За доби бронзи внаслідок розселення індоєвропейців в українському Лісостепу набуває поширення культура шнурової кераміки (кінець 3 – перша половина 2 тис. до н. е.). Її носії були предками германців, балтів і слов’ян.

XV–XI ст. до н. е. Поширення в українському Лісостепу, Поліссі, а також південно-східній частині сучасної Польщі тшинецько-комарівської культури праслов’ян – попередників східних і західних слов’ян.

XI–IX ст. до н. е. Формування на українських землях білогрудівської культури праслов’ян, що успадкували традиції тшинецько-комарівської людності.

IX–VII ст. до н. е. Носії чорноліської культури в центральній частині українського Лісостепу продовжують традиції культури білогрудівської спільноти.

VII–III ст. до н. є. Скіфів-орачів, яких Геродот називав серед народів Великої Скіфії, що заселяли Лісостеп, уважають нащадками праслов’ян-чорнолісців.

Кінець III ст. до н. є. – II ст. н. е. Існування зарубинецької культури землеробів українського Лісостепу. Завершення процесу становлення слов’янства. Ранньослов’янські племена були відомі в тогочасній Європі як венеди. Так їх називали римські автори І–II ст. н. е. Пліній Старший, Птолемей і Тацит.

Обсудить]]>
<![CDATA[Найважливіші події історії скіфів]]> https://discover.in.ua/page/najvazhlivishi-podiyi-istoriyi-skifiv https://discover.in.ua/page/najvazhlivishi-podiyi-istoriyi-skifiv Wed, 27 Jul 2016 12:27:44 +0200
Скіфи були вправними воїнами.
Скіфи були вправними воїнами.

Скіфи – назва об’єднання племен, які заселяли територію степової і лісостепової зон України в ранньому залізному віці від VII до III ст. до н. е.

VII ст. до н. е. – Скіфи витіснили кіммерійців зі степів Північного Причорномор’я.

Близько 515 р. до н. е. – Війна скіфів проти перського царя Дарія І Гістаспа. Перемога скіфів.

Кінець V – VI ст. до н. е. – Розквіт Великої Скіфії.

496 р. до н. е. – Скіфи здійснили похід за Дунай до Херсонеса Фракійського.

Середина IV ст. до н. е. – За правління царя Атея Скіфія перетворилася на централізовану державу.

339 р. до н. е. – Війна з македонським царем Філіппом II, у якій Атей зазнав поразки і загинув.

331 р. до н. е. – Похід Зопіріона, полководця Александра Македонського, із 30-тисячним військом проти скіфів та його поразка.

Кінець IV – початок III ст. до н. е. – Занепад і загибель Великої Скіфії.

Кінець III ст. до н. е. – Утворення Малої Скіфії зі столицею в Неаполі Скіфському. Поява сарматів у Північному Причорномор’ї.

Обсудить]]>
<![CDATA[Скіфи]]> https://discover.in.ua/page/skifi https://discover.in.ua/page/skifi Mon, 01 Feb 2016 22:36:36 +0200
Скіфи були вправними воїнами.
Скіфи були вправними воїнами.

У Причорноморські степи скіфи примандрували зі степових районів Передкавказзя. Як і кімерійці, вони були кочовиками, основу господарства яких становило конярство. Так само мали скіфи неабиякий досвід походів у країни Західної Азії. Проте, наразившись на вперту відсіч, мусили змінити напрямок походів за здобиччю.

Як і кімерійці, скіфи були іранськомовними. Тож, підкоривши кімерійські племена, швидко стали з ними одним народом. Оскільки скіфи були кочовиками, вони залишили після себе поселень. Єдиними пам’ятками їхнього життя є могили-кургани. Могили заможних скіфів було облаштовано як підземні житла. У глибоких ямах з дерева споруджено кілька приміщень. Небіжчика клали туди, вбраного в найошатніший одяг, що мав його за життя, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд з їжею та напоями. Поряд із господарем був і його бойовий кінь у спорядженні, раби. Зверху підземне житло перекривали дошками й насипали над ним курган. Що шанованішим був небіжчик, то вищий курган насипали над його могилою. Бідніших скіфів ховали без особливих почестей у звичайних ямах.

У цього народу була розвинена матеріальна культура. Ювелірні вироби скіфів виконані в так званому «звіриному стилі». Це доводять археологічні знахідки предметів розкоші (золотих чаш, браслетів, ваз) у так званих царських курганах поблизу Нікополя, Керчі, Запоріжжя.

«Кожен з них – кінний лучник» у – писав про скіфів давньогрецький історик Геродот. Розкопуючи скіфські поховання, археологи найбільше знаходять залишків зброї. Це й не дивно. Адже дві справи скіфи вважали благородними – догляд за худобою та війну. Скіфські воїни мали у своєму спорядженні мечі двох різновидів – короткі (для ударів колінням) та довгі, якими рубали. Скіфи вірили в надприродну силу мечів і використовували їх у магічних ритуалах. Вважають, що скіфи винайшли складний далекобійний лук, стрілу з якого вправний воїн міг послати на відстань понад 500 м.

Свою вояцьку вправність скіфи виявили в багатьох походах. Проте слави непереможних зажили після війни проти персів. «Раніше, ніж коли ми того зажадаємо, битися ми не будемо», – так відповіли скіфи перському царю Дарію І, який, прагнучи їх підкорити, привів у Причорноморські степи величезне військо. Та це військо не здолало скіфів.

Обсудить]]>
<![CDATA[Кочівники на землі України]]> https://discover.in.ua/page/kochivniki-na-zemli-ukrayini https://discover.in.ua/page/kochivniki-na-zemli-ukrayini Fri, 09 Oct 2015 00:54:56 +0200
Скіфський одяг знатної сім'ї
Скіфський одяг знатної сім'ї

До III тисячоліття до н. е. більшості племен, які жили в Євразії, довелося стати скотарями – клімат став засушливим. До І тисячоліття ці скотарі перетворилися на справжніх кочівників.

Кочівники їздити верхи, користуючись тільки вуздечкою і сідлом. Вони захищали свої табуни і стада, відвойовували пасовища у сусідів, уміли швидко згортати свої пересувні будинки. У кочівників була сувора дисципліна і у сім’ї, і у війську. їх боялися вороги.

Територія України стала центром кочового життя багатьох племен.

Від Карпат до Кубані жили кіммерійці. їх набігів боялися жителі цивілізованих Малої Азії Кавказу, Близького Сходу. Учені вважають їх нащадками трипільців. Кіммерійці будували укріплені городища і некрополі. Вони першими почали використовувати залізне озброєння високої якості.

За кіммерійцями на нашу землю прийшли інші кочівники – скіфи. Вони грабували країни Близького Сходу і Азії, потім осіли у степах Причорномор’я. Пізніше їх столицею став Неаполь Скіфський на березі Чорного моря.

Ремінна бляшка VIII століття до н. е.
Ремінна бляшка VIII століття до н. е. Золото, срібло, кольорове сткло належать культурі кіммерійців, котрі населяли землі теперішньої України до приходу скіфів.

У VIII–VII ст. до н. е. відбувся один із останніх потопів на Землі – води Балтійського моря прорвалися до Чорного, точніше, до частини стародавнього прісного моря Сармата. Рівень води піднявся, хвилі сягали 80–100 м. Цей потоп змив кіммерійців.

«Царські» скіфи були володарями підкорених земель і народів. Вони прагли відрізнятися від інших, круглоголових «скіфів», тому з дитинства подовжували собі череп, прив’язуючи дощечки. Свій рід вели від батька, брали собі багато дружин, підтримували войовничий дух звичаєм пити кров першого убитого ворога, пили із ворожого черепа. Знатного воїна ховали у курганах, часто разом із дружинами, кіньми, рабами, навіть побратимами.

На правому березі Дніпра жили скіфи-землероби. Вони виробляли мед, віск, вирощували пшеницю, добували хутро. Греки з колоній і раби виготовляли чудові золоті прикраси для воїнів-скіфів, залізну зброю, посуд. Від скіфів українці успадкували білі штани і сорочку, козацьку шапку, чоботи, зброю – пернач, сагайдак та багато іншого.

Ваза з зображенням скіфських воїнів IV століття до н. е.
Ваза з зображенням скіфських воїнів IV століття до н. е. Електрум; чеканка — природний сплав золота (80 %) і срібла.

Знайдена у кургані Куль-Оба.

У 513 р. до н. е. цар персів Дарій, успішний полководець, прийшов на землю скіфів, щоб остаточно знищити «скіфську загрозу». Дарій привів 700 тис. воїнів, а у скіфів воювали всі, хто міг тримати лук. Таких виявилося декілька мільйонів. Скіфи заманювали персидське військо у згубні містини і випалені степи, а потім знищували його. Непереможні перси програли.

У 339 р. батько Александра Македонського Філіпп розбив скіфське військо. Загинув 90-річний цар скіфів Атей. Через 100 років скіфи стали данниками племен сарматів.

Лише деяка частина залишилася вільно жити у Криму своїм скіфським царством. Ці скіфські царі чеканили свою монету і брали участь у політиці Греції, Азії, Риму.

Обсудить]]>