A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

ᐈ Discover – пізнавальний інтернет журнал про довколишній світ https://discover.in.ua/ Пізнавай світ разом з інтернет-журналом Discover ✅ Цікаві факти про тварин і рослин ▶ Динозаври ▶ Невідома історія на discover.in.ua Sun, 13 Jun 2021 18:12:42 +0200 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://discover.in.ua/ <![CDATA[Конституція Японії 1889 р]]> https://discover.in.ua/page/konstitucija-japoniyi-1889-r https://discover.in.ua/page/konstitucija-japoniyi-1889-r Sun, 13 Jun 2021 18:12:42 +0200
Конституція Японії 1889 р - discover.in.ua
Конституція Японії 1889 р

Установлювалася конституційно-монархічна форма правління з майже необмеженою владою імператора. Особа імператора була священною і недоторканною.

Виконавча влада в повному обсязі перебувала в руках імператора та відповідального перед ним уряду. Імператор мав право скликати й розпускати парламент.

Законодавчу владу імператор поділяв із парламентом, який складався з двох палат: палати перів («кізокуін») і палати депутатів («сугїїн»). Верхня палата формувалася з осіб, яких призначав імператор, а нижня – із депутатів, які обиралися в округах.

Виборче право надавалося чоловікам віком від 25 років, які сплачували не менше ніж 10 ієн прямих податків на рік.

Гарантувалася свобода совісті, слова, зібрань, об’єднань, ніхто не міг бути підданий обшуку або арешту інакше, ніж у визначеному законом порядку, скасовувалася цензура. Усі ці свободи й права могли бути призупинені імператором у випадку війни або військового стану.

Обсудить]]>
<![CDATA[Конституція Німеччини 1871 р.]]> https://discover.in.ua/page/konstitucija-nimechchini-1871-r https://discover.in.ua/page/konstitucija-nimechchini-1871-r Tue, 07 Jan 2020 22:17:08 +0200
Конституція Німеччини 1871 р.
Конституція Німеччини 1871 р.

• Проголошено Німецьку імперію, яка була вічним союзом 25 держав: чотирьох королівств, шести великих герцогств, п’яти герцогств, семи князівств і трьох вільних міст. Жодна з окремих держав, які утворили імперію, не могла відокремитися від Союзу або бути виключеною із нього.

• Імперські закони були обов’язковими для всіх держав Союзу. Піддані однієї з держав Союзу мали в інших державах Союзу однакові права з їх громадянами.

• Владу в імперії здійснювали бундесрат (Союзна рада), рейхстаг (Державні збори), імператор, імперський канцлер.

• Бундесрат складався з 58 представників держав – членів союзу (Пруссії належало 17 місць). Його очолював імперський канцлер. Бундесрат мав як законодавчу, так і виконавчу владу.

• Рейхстаг обирався на три роки (з 1888 р. – на п’ять років) на підставі прямого загального виборчого права для чоловіків віком від 25 років, за винятком військовослужбовців.

• Право законодавчої ініціативи мали рейхстаг і бундесрат.

• Німецьким імператором міг бути лише прусський король. Він мав право призначати і звільняти всіх головних імперських посадовців, починаючи з канцлера. Імператор представляв країну в міжнародних справах, керував збройними силами, оголошував війну й укладав мир.

• Імперський канцлер був головною особою виконавчої влади і єдиним, хто відповідав за всі дії влади перед бундесратом і рейхстагом.

Обсудить]]>
<![CDATA[Конституція Третьої французької республіки (1875 р.)]]> https://discover.in.ua/page/konstitucija-tretoyi-francuzkoyi-respubliki-1875-r https://discover.in.ua/page/konstitucija-tretoyi-francuzkoyi-respubliki-1875-r Thu, 04 Apr 2019 21:12:35 +0200
Конституція Третьої французької республіки
Французька конституція 1875 року

Установлення республіканської форми правління у формі парламентської республіки.

Законодавча влада належить двопалатним Національним зборам, які складаються із Сенату і Палати депутатів. Сенат обирається на дев’ять років за дво- і триступеневою системою, а 75 сенаторів обираються довічно самим Сенатом. Палата депутатів обирається на чотири роки чоловіками, які досягли 21-річного віку (крім військових і жителів колоній).

Виконавча влада належить президенту і міністрам, яких він призначає. Президент обирається на сім років на спільному засіданні обох палат Національних зборів.

Рада міністрів відповідальна перед парламентом, її очолює президент ради міністрів.

Зберігається Державна рада, але її повноваження обмежуються функціями дорадчого органу при виконавчій владі та адміністративного суду, який розглядає скарги щодо зловживання владою адміністративних установ.

Конституція не містить переліку основних політичних прав особи (свобода слова, мітингів, пересування тощо).

Обсудить]]>
<![CDATA[Організація вищих органів влади Німецької імперії]]> https://discover.in.ua/page/organizacija-vishhih-organiv-vladi-nimeckoyi-imperiyi https://discover.in.ua/page/organizacija-vishhih-organiv-vladi-nimeckoyi-imperiyi Sun, 31 Mar 2019 19:27:05 +0200
Конституція Німецької імперії 1871 р
Конституція Німецької імперії 1871 р

За Конституцією, прийнятою 16 квітня 1871 р., законодавча влада в Німецькій імперії надавалася рейхстагу (Імперським зборам), який обирався терміном на п’ять років на підставі загального виборчого права для чоловіків віком від 25 років.

Бундесрат (Союзна рада) складався з представників 25 німецьких держав, кількість міст яких залежала від густоти населення. Пруссія мала 17 із 58 місць. Союзній раді належала як законодавча, так і виконавча влада. Керував її роботою рейхсканцлер. Він був головною особою виконавчої влади, як голова уряду відповідав за його діяльність перед рейхстагом, бундесратом та імператором.

Обсудить]]>
<![CDATA[Конституція Другої республіки у Франції]]> https://discover.in.ua/page/konstitucija-drugoyi-respubliki-u-franciyi https://discover.in.ua/page/konstitucija-drugoyi-respubliki-u-franciyi Tue, 19 Feb 2019 21:34:20 +0200
Встановлення барикад у Парижі в лютому 1848, картина Ораса Верне
Встановлення барикад у Парижі в лютому 1848, картина Ораса Верне

Запровадження республіканської форми правління.

Упровадження принципу єдності та неподільності республіки, загальної свободи, рівності та братерства.

Обов’язок держави надавати громадянам освіту і допомагати безробітним.

Законодавча влада надавалася Національним зборам, а виконавча – президенту республіки.

Кабінету міністрів як колективного органу виконавчої влади не існувало. Діяльністю окремих міністрів керував президент, а відповідальність вони несли перед Національними зборами.

Президент республіки обирався на чотири роки і не міг бути переобраний на другий термін. Його розпорядження набували чинності лише після затвердження їх відповідним міністром. У випадку відкладення засідань або розпуску Національних зборів президентом – останній позбавлявся посади.

Уведення загального виборчого права для всіх чоловіків віком від 21 року. Депутатами могли бути громадяни, які досягли 25 років. За свою діяльність депутати отримували платню.

Відбувалося фактичне відновлення монархічної форми правління у країні. Законодавча влада поділялася між Державною радою, яка мала право законодавчої ініціативи, Законодавчим

корпусом, що затверджував закони, і Сенатом, який наглядав за дотриманням Конституції і відповідністю законів її принципам.

Уся повнота виконавчої влади надавалася президенту. Він керував діяльністю міністрів, які відповідали лише перед ним.

Президент був головнокомандувачем збройними силами, мав право оголошувати війну й укладати мир, призначати на всі державні посади, видавати декрети з питань виконання законів, укладати союзні й торговельні угоди тощо.

Загальне виборче право поширювалося на всіх чоловіків віком від 21 року.

Виборці обирали депутатів Законодавчого корпусу, а президент призначав членів Державної ради і Сенату.

Обсудить]]>
<![CDATA[«Хартія 1830 року» у Франції]]> https://discover.in.ua/page/hartija-1830-roku-u-franciyi https://discover.in.ua/page/hartija-1830-roku-u-franciyi Mon, 04 Feb 2019 21:54:33 +0200
Фрагмент французької хартії 1830 року
Фрагмент французької хартії 1830 року

«Хартія 1830 року» – назва конституції Франції, прийнятої Законодавчим корпусом 07.08.1830 р., яка визначала політичний устрій країни періоду Липневої монархії.

• Проголошувався принцип народного суверенітету і скасовувалося божественне право королів на управління. Король правив на запрошення народу. Зберігалися органи законодавчої і виконавчої влади, які існували за «Хартією 1814 року», та порядок їх формування.

• Майновий ценз для виборців знижувався до 200 франків, а вік – до 25 років (у результаті цього кількість виборців у Франції збільшилася вдвічі та стала дорівнювати 200 тис. осіб – із 31 млн загальної кількості населення країни).

• Правом законодавчої ініціативи наділялися обидві палати Законодавчого корпусу, а королю надавалося право накладати «вето». Король позбавлявся права видавати ордонанси.

• Католицизм перестав уважатися державною релігією. Заборонялося відновлення цензури, гарантувалася свобода друку. Відновлювалася Національна гвардія. Заборонялися надзвичайні суди. Усі злочини, включаючи політичні, розглядалися судами присяжних.

• Коронацію нового монарха було замінено на складання ним присяги у присутності обох палат Законодавчого корпусу.

Обсудить]]>
<![CDATA[Конституція III року республіки (1795)]]> https://discover.in.ua/page/konstitucija-iii-roku-respubliki-1795 https://discover.in.ua/page/konstitucija-iii-roku-respubliki-1795 Sat, 14 Apr 2018 21:24:27 +0200
Французька конституція (1795 р.)
Французька конституція (1795 р.)

• Збереження республіканської форми правління.

• Скасування загального виборчого права. Повернення до двоступеневої системи виборів 1791 р. з відновленням майнового цензу і наданням виборчого права лише платникам податків Законодавча влада надавалася Законодавчому корпусу, поділеному на дві палати: Раду п’ятисот і Раду старійшин (250 депутатів). Рада п’ятисот готувала проекти законів, а Рада старійшин їх затверджувала.

• Виконавча влада доручалася Директорії, що складалася з п’яти осіб. Кожного року один із її членів за жеребкуванням, яке проводила Рада старійшин, замінювався на одного з десяти кандидатів, запропонованих Радою п’ятисот. Директорія призначала шість міністрів і комісарів у департаменти і муніципалітети. Вони несли відповідальність лише перед нею.

• Директорія не мала впливу на законотворчість, не могла розпускати чи відкладати засідання палат Законодавчого корпусу, депутати якого, у свою чергу, не мали права бути міністрами або членами Директорії.

• Директорія не мала права втручатися в місцеве виборне управління та усувати з посад його членів.

• Проголошувалося, що «рівність полягає у тому, що закон однаковий для всіх», закріплювалися всі антифеодальні завоювання революції, емігрантам заборонялося повертатися на батьківщину, а конфісковане в них майно «не підлягало поверненню як надбання республіки».

Обсудить]]>
<![CDATA[Французька конституція 1793 р.]]> https://discover.in.ua/page/francuzka-konstitucija-1793-r https://discover.in.ua/page/francuzka-konstitucija-1793-r Sat, 14 Apr 2018 21:05:18 +0200
Французька конституція (1793 р)
Французька конституція (1793 р)

• Закріплення республіканської форми правління.

• Запровадження загального виборчого права для всіх чоловіків: вибори стають прямими, поділ на «активних» та «пасивних» громадян ліквідовується, вік виборців було знижено від 25 до 21 року. Законодавча влада стала належати Законодавчим зборам, які обираються на один рік.

• Виконавча влада належала Виконавчому комітету із 24 осіб, які обиралися Законодавчими зборами з кандидатів, представлених зборами департаментів.

• Проекти законів, які приймають Законодавчі збори, набувають чинності, якщо протягом 40 днів після оприлюднення їх не опротестують десять плюс один зборів департаментів.

• Рівність усіх перед законом, свобода слова, совісті, право на опір гнобленню і повстання в разі, «коли уряд порушує права народу», права на працю, освіту та соціальне забезпечення.

Обсудить]]>
<![CDATA[Французька конституція 1791 р.]]> https://discover.in.ua/page/francuzka-konstitucija-1791-r https://discover.in.ua/page/francuzka-konstitucija-1791-r Sat, 14 Apr 2018 20:49:33 +0200
Французька конституція (1791 р)
Французька конституція (1791 р)

• Закріплювала форму правління – конституційну монархію.

• Вища законодавча влада належала однопалатним Законодавчим зборам, які обиралися шляхом двоступеневих виборів на два роки.

• Виконавча влада надавалася королю та міністрам, яких він призначав. Міністри були відповідальними лише перед королем.

• Судова влада надавалася суддям, які обиралися народом на певний термін.

• Депутатам надавалося право недоторканності: їх неможливо було притягнути до кримінальної відповідальності та суду за думки або дії, висловлені або здійснені ними під час виконання своїх обов’язків.

• Король не мав права розпускати Законодавчі збори, але за допомогою «права вето» міг затримати введення в дію його рішень.

• Король очолював збройні сили, здійснював загальне керівництво внутрішньою політикою і провадив зовнішню політику. Король міг діяти лише в межах законів, прийнятих Законодавчими зборами. Розпорядження короля набували чинності після підписання їх відповідним міністром.

• Право обирати надавалося «активним» громадянам-чоловікам віком від 25 років, які впродовж одного року жили в певній місцевості, не слугували і сплачували прямий податок у розмірі платні за три робочі дні й більше. Депутатами могли бути обрані лише ті, хто мав земельну власність.

• Скасовано всі внутрішні митниці й цехову систему.

• Ліквідовано поділ країни на провінції і запроваджено адміністративно-територіальний поділ на 83 департаменти.

Обсудить]]>
<![CDATA[Вищі органи влади США за Конституцією 1787 р.]]> https://discover.in.ua/page/vishhi-organi-vladi-ssha-za-konstituciyeju-1787-r https://discover.in.ua/page/vishhi-organi-vladi-ssha-za-konstituciyeju-1787-r Wed, 15 Nov 2017 20:43:08 +0200 Конституція 1787 р. була складена представниками штатів на Конституційному з’їзді у Філадельфії, що працював від 25 травня до 17 вересня 1787 р. і набула чинності після ратифікації зборами штатів. Конституція проголосила США федеративною, тобто союзною, державою, кожна частина якої зберігає певний обсяг власних державних прав.

Війна за незалежність у Північній Америці

Обсудить]]>