Severity: Warning
Message: Trying to access array offset on value of type bool
Filename: friendly_urls/index.php
Line Number: 2449
Зберігся лише в глухих лісах Полісся та Карпат і Лісостепу. Раніше жив по всій Україні.
Маса не більше 3 кг, розмах крил – 1,5–2 м.
На болотах і вологих лісових лугах полює на великих комах, жаб, ящірок, змій і дрібних ссавців.
Своє велике гніздо влаштовує на високих деревах або на скелястих карнизах. У кладці – 4–5 яєць. Насиджують і годують пташенят обоє батьків. Зимує в тропіках Африки. На відміну від білого лелеки, уникає людини.
Обсудить]]>Житель чистих і холодних гірських струмків і річок Карпат і Криму.
Довжина – до 35 см, маса – до 500 г. Релікт льодовикового періоду.
Полює на комах, рибу, жаб і навіть невеличку звірину, що потрапить у воду.
Молодь живиться ракоподібними організмами, водяними комахами та їхніми личинками. Нереститься восени або взимку, закопуючи в донний ґрунт до 1,5 тисячі ікринок.
Обсудить]]>Один із найкрасивіших птахів нашої фауни. Поширений у південних регіонах України, у Криму та Карпатах, по річкових долинах проникає і в Степ. Живиться рослинною їжею. Самець завбільшки зі свійського півня.
Маса тіла – від 1 до 1,5 кг. Тримається на індивідуальній ділянці.
У гнізді – 8–14 яєць. Пташенят виводить і опікує самка.
Обсудить]]>Житель гір Карпат і Криму. Віддає перевагу скелястій місцевості із заростями чагарника.
Довжина – до 20 см. Живиться ягодами та дрібними безхребетними. Під час сезону гніздування самець голосно співає.
У кладці – 4-5 яєць. Пташенят вигодовує виключно комахами. Зимує в Тропічній Африці.
Обсудить]]>Характерна для лісів Карпат, Полісся та Лісостепу. Довжина тіла – до 13 см.
У природі живе до 15, а в неволі – й до 40 років! Живиться черв’яками, слизунами, павуками, комахами тощо. Відкладає до 7 тисяч ікринок у воді, у вигляді шнура. Решту часу проводить виключно на суші, в нижньому ярусі листяного лісу. Веде нічний спосіб життя. Зимує на суші, у своїх норах.
Обсудить]]>Звичайний житель лісів Карпат, Полісся та Лісостепу Правобережної України.
Довжина тіла з хвостом – до 18 см.
Живиться переважно пагонами, кореневищами, бульбами та насінням трав’янистих рослин. Може обгризати кору молодих дерев. Робить невеликі запаси на зиму, сприяючи розселенню трав.
Тримається парами та сімейними групами, приводить по 10 малят двічі, а за сприятливих умов і тричі на рік.
Активна і взимку, прокладає під снігом довгі й розгалужені ходи.
Обсудить]]>Ареал обмежений гірськими лісами Карпат.
Довжина – до 28 см. Живиться комахами, молюсками, черв’яками. Наземна яйцеживорідна тварина. Самка народжує у воду гірського струмка 25-30 добре розвинених личинок із жабрами.
Секрет шкірних залоз досить токсичний. Траплялося, що гадюка, вкусивши саламандру, гинула від її отрути!
Обсудить]]>Ендемік гірських лісів Карпат. Любить вологі місця. Зустрічається поблизу струмків та озер на полонинах – під камінням і лісовою підстилкою на висоті 200-4000 м. Довжина – до 10 см. Живиться дрібними ракоподібними.
Зимує на суші, а після танення снігу переходить у мілкі водойми. Відкладає ікру на стебла водяних рослин. Личинки розвиваються у воді.
Після виходу на сушу веде нічний спосіб життя.
Карпатський тритон дуже чутливий до забруднення води ядохімікатами. Не виносить він і пересихання або промерзання тимчасових водойм.
Обсудить]]>У давні часи населяв Карпати, Полісся та Лісостеп. По річкових долинах потрапляв і в Степ. В Україні був повністю знищений. Із початку 20 століття завдяки міжнародним зусиллям чисельність цієї тварини поступово відновлюється. Любить відкриті лісові галявини.
Досягає висоти в холці до 2 м і маси до 1000 кг. Це найбільша наземна тварина європейської фауни. Добре бігає, може долати перешкоди заввишки до 2 м.
Живиться, пагонами та корою дерев і кущів, а також різними травами.
Самки з телятами ведуть стадний спосіб життя, а старі бики тримаються поодинці. Самка приводить одне теля, котре одразу слідує за матір’ю.
Обсудить]]>Зустрічається в горах і лісах Криму, в Карпатах і Поліссі. Це найменша пташка хвойних лісів нашої країни.
Довжина тіла з хвостом не перевищує 11–25 см, маса – не більше 8–10 г. Живиться переважно комахами.
Гніздо діаметром 8–10 см пара корольків будує високо над землею.
У кладці буває 8–10 крихітних яєчок. За літо корольки встигають вигодувати по два виводки. Взимку ці пташки широко кочують і часто в пошуках їжі залітають у міські парки.
Обсудить]]>Ареал обмежений лісами Північного Полісся та Карпат.
Довжина тіла – до 90 см, маса – до 6,5 кг. Це найбільший у Європі представник ряду Куроподібні. Осілий птах, дотримується обраної території. Живиться насінням і ягодами рослин, бруньками та хвоєю сосни. Пар не утворює. Самка відкладає 5–9 яєць. Пташенят вигодовує комахами.
Глухар славиться весняними співами самця, під час яких птах тимчасово глухне. Звідси й походить його назва.
Обсудить]]>Одне з найважливіших лісоутворюючих видів дерев у лісах Лісостепу. Широко розповсюджений у Поліссі, Карпатах і Гірському Криму. В Степу зустрічається в річкових долинах.
Світлолюбне дерево першого ярусу, що досягає висоти 45 м. Відзначається швидким ростом у віці 20-40 років.
Цвіте навесні, до розпускання листя. Насіння ясена у вигляді крилаток охоче поїдається багатьма птахами та дрібними гризунами.
Обсудить]]>Мешканець високогірних луків Криму та Карпат.
Багаторічна рослина заввишки 10–20 см, із сітчастою бульбоцибулиною. Квітки великі, розміром 3–5 см.
Під час цвітіння зав’язь перебуває під землею (!), однак до дозрівання плода піднімається над землею на подовженому стеблі. Цвіте від березня до травня. Плід – тригранна коробочка з безліччю круглих насінин.
Обсудить]]>Розповсюджена в лісах Полісся та Карпат. Місцями зустрічається і в лісостепових зонах Правобережної України.
Невеличкий чагарник заввишки 15–40 см.
Ягоди чорниці чорного кольору служать улюбленими ласощами для багатьох птахів і звірів. Це важливе літнє харчування для глухарів, борсуків, оленів та інших тварин.
Обсудить]]>Дуже рідкісне й красиве дерево. Росте тільки в гірських лісах Карпат на висоті 900–1800 м. Висота – до 25 м. Тонка хвоя завдовжки до 10 см, а шишки – до 8 см.
Великим та поживним насінням цієї сосни ласує більшість лісових мешканців. Росте повільно, починає плодоносити лише з 60 років.
Не витримує конкуренції з ялиною.
Має дуже цінну деревину.
Обсудить]]>Зустрічається на сфагнових болотах Полісся, Карпат і Лісостепу.
Невеликий трав’янистий багаторічник, що досягає близько 5 см заввишки.
Округлі листки, зібрані в розетку, всіяні червонуватими волосками, на кінці кожного розташовується прозора крапелька клейкого слизу, схожого на росу.
Варто дрібній комашині присісти на такий листок, як вона прилипає. Краї листка загинаються, і комаха перетравлюється всередині «зеленого хижака».
За кілька днів листок знову розгортається і знову виблискує крапельками клейкого слизу.
Обсудить]]>Рододендрон – один із небагатьох великих чагарників, прихильних до гірсько-альпійського поясу. Його чудові, яскраво забарвлені квітки справляють настільки сильне враження, що рододендрон був уведений у культуру ще в давнину й дотепер є улюбленою декоративною рослиною. Славнозвісна «червона рута» Українських Карпат – це теж рододендрон. Його квітки вважалися приворотним зіллям і користувалися надзвичайною популярністю в романтично налаштованих молодих людей.
Це вічнозелений чагарник заввишки 100–180 см, квітки зібрані в численні суцвіття. Вони бувають білі, рожеві або пурпурно-червоні; внутрішня поверхня віночка дрібнокрапчаста. Цвіте рододендрон від березня до середини травня.
Батьківщина цього виду – альпійський пояс Гімалаїв. Нині рододендрон гімалайський широко культивується в садах по всьому світі й представлений безліччю декоративних форм.
Обсудить]]>Красиві давні рослини, збереглися в небагатьох районах Полісся, Карпат і Лісостепу. Ростуть у заболочених лісах і на болотах.
Всі плауни – багаторічні трав’янисті рослини. Вони мають довге сланке й розгалужене стебло. Кінці пагонів здіймаються на висоту до 5–25 см. Пагони густо вкриті голчастими листками, схожими на хвоїнки. Розмножуються плауни спорами.
Обсудить]]>Росте в лісах та по берегах річок Полісся, Карпат, Лісостепу та Гірського Криму. По річкових долинах проникає і в Степ. Любить родючі ґрунти.
Ожина є родичкою малини. Відрізняється сизо-чорними ягодами. Місцями на узліссях утворює непрохідні колючі зарості.
Плоди мають приємний смак, ними охоче ласують усі лісові мешканці.
У 20 столітті введена в культуру.
Обсудить]]>Південноєвропейський гірський вид. Росте на субальпійських луках Карпат на висоті до 1900 м і в Закарпатті, в поясі дубових лісів. Росте великими групами, але на дуже обмеженій площі. Цибулинна багаторічна рослина.
Має висоту до 40 см. Цвіте в травні–червні. Квітки великі, запашні.
Обсудить]]>