A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

ᐈ Discover – пізнавальний інтернет журнал про довколишній світ https://discover.in.ua/ Пізнавай світ разом з інтернет-журналом Discover ✅ Цікаві факти про тварин і рослин ▶ Динозаври ▶ Невідома історія на discover.in.ua Mon, 24 Oct 2016 22:11:54 +0200 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://discover.in.ua/ <![CDATA[Виховання та освіта в Афінській державі]]> https://discover.in.ua/page/vihovannja-osvita-v-afinskij-derzhavi https://discover.in.ua/page/vihovannja-osvita-v-afinskij-derzhavi Mon, 24 Oct 2016 22:11:54 +0200
Дівчата в Афінах отримували домашнє виховання
Дівчата в Афінах отримували домашнє виховання

Сім'я. До семи років усіх дітей виховували матері, на жіночій половині будинку. У багатих родинах за дітьми наглядав раб-педагог (від грец. «вихователь дитини»).

Школа. Із семи років хлопчики навчалися у школах. Навчання було платним. У школах навчали читати, писати і рахувати. Греки користувалися власним алфавітом, розробленим на основі фінікійського, який складався з 24 літер. На відміну від останнього, у грецькому алфавіті літери означали не лише приголосні, а й голосні звуки.

Школа. Писали на дерев’яних дощечках, укритих воском, загостреною паличкою – етилом, а його зворотною стороною затирали помилки. Учні читали поеми Гомера, інших поетів, вчили напам’ять великі уривки з них. Також у школі навчали співати, грати на флейті та лірі.

Палестри. Із 12 років хлопчики відвідували гімнастичні школи – палестри. Викладачі гімнастики вчили їх бігати, стрибати, кидати диск та спис, боротися.

Військові табори. Із 18 років молодих афінян називали ефебами (юнаками) і вважали повнолітніми. Вони складали урочисту присягу на вірність місту, і їх вносили до списків його громадян. Юнаки повинні були впродовж двох років навчатися військової справи й нести гарнізонну службу у військових таборах. Там вони вчилися володіти в бою списом, мечем, битися у строю, стріляти з лука та пращі, обходитися з військовими машинами. Після завершення військової підготовки найкращі нагороджувалися почесними вінками, а їхні прізвища викарбовували на мармуровій плиті, установленій на афінській агорі.

Гімнасії. Для дорослих існували гімнастичні школи, які утримувалися державним коштом. Заняття у них були безплатними. Гімнасії були розташовані за містом, у зелених гаях. Тут були майданчики для вправ атлетів, басейни, роздягальні, місця для відпочинку й бесід. Гімнасії, які давали можливість займатися атлетикою, були улюбленими місцями відпочинку і розваг греків.

Дівчата в Афінській державі отримували лише домашнє виховання. Матері навчали їх господарювання, піклування про хворих, дітей і свійських тварин. У заможних сім’ях дівчат із дитинства вчили також слідкувати за прибутками і витратами сім’ї, наглядати за рабами.

Обсудить]]>
<![CDATA[Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін]]> https://discover.in.ua/page/peloponneska-vijna-znachennja-afini https://discover.in.ua/page/peloponneska-vijna-znachennja-afini Mon, 24 Oct 2016 22:09:29 +0200
Пелопоннеська війна (карта)
Пелопоннеська війна (карта)

Пелопоннеська війна – боротьба за панування у Греції між союзами грецьких полісів – Делосським, очолюваним. Афінами, та Пелопоннеським, очолюваним Спартою, що відбувалася у 431–404 рр. до н. е.

Причина: за твердженням грецького історика Фукідіда, війну спричинило зростання могутності Афін, яке викликало занепокоєння у Спарті.

Привід: військові зіткнення між Афінами та їхнім торговельним суперником Корінфом, а також конфлікти Афін із містами Пелопоннеського союзу.

Сили і плани сторін

Афіни: мали міцний флот і розраховували використати своє панівне становище на морі.

Спарта: мала добре озброєне сухопутне військо і надавала перевагу воєнним діям на території Греції.

Особливості війни

• На початковому етапі війни, у 431 р. до н. е., спартанці витіснили афінян з Аттики. Проте афіняни залишалися непереможеними, зберігаючи свою перевагу на морі.

• У 415 р. до н. е. афіняни здійснили великий морський похід на Сицилію й узяли в облогу місто Сіракузи. Сіракузький похід афінян завершився катастрофою: спартанці розгромили афінський флот.

• У наступні роки афінський флот завдав декілька поразок спартанцям.

• Вирішальну роль у переломі війни на користь спартанців мала допомога, яку їм надали перси. У 405 р. до н. е. в морській битві при Егоспотамах афіняни втратили майже весь свій флот і їхня капітуляція стала неминучою.

Результати війни

• Афіни повинні були розпустити Делосський морський союз.

• Морський флот афінян скорочувався до 12 кораблів.

• Афіняни повинні були знищити всі свої фортечні мури й укріплення.

• Афіни відмовлялися від усіх своїх заморських володінь.

• В Афінах установлювалася влада підтримуваної Спартою «тиранії тридцяти», усі демократичні порядки скасовувалися.

Обсудить]]>
<![CDATA[Зміни в Афінській державі за правління Перікла]]> https://discover.in.ua/page/zmini-v-afinskij-derzhavi-za-perikla https://discover.in.ua/page/zmini-v-afinskij-derzhavi-za-perikla Mon, 24 Oct 2016 22:06:24 +0200
Погруддя Перікла
Погруддя Перікла

Запровадив грошові виплати для громадян за виконання ними суспільних обов’язків: участь у судочинстві в ролі присяжних, перебування на різних посадах, службу в армії та флоті.

Громадським коштом було відбудовано зруйновані персами Афіни.

Було перебудовано афінський Акрополь, котрий набув значення не лише фортеці, а релігійного й культурного центру держави.

Зміцнив флот, який вважав головною силою Афін. Запровадив щорічні морські маневри для підтримки боєздатності афінського флоту.

Для зміцнення Афінського союзу і посилення залежності союзників від Афін наказав перевести з острова Делоса до Афін скарбницю союзу.

457 р. до н. е. за його наказом було збудовано Довгі стіни, які захищали шлях, що поєднував Афіни з торговим портом Пірей.

Обсудить]]>
<![CDATA[Зміни в управлінні Афінською державою внаслідок реформ Солона]]> https://discover.in.ua/page/zmini-upravlinni-afinskoju-derzhavoju https://discover.in.ua/page/zmini-upravlinni-afinskoju-derzhavoju Mon, 24 Oct 2016 22:00:15 +0200 Афіни

Еклесія – народні збори всіх дорослих афінських громадян-чоловіків, були вищим органом державної влади. На них обиралися архонти і члени геліеї – суду присяжних. До складу буле (ради чотирьохсот) входило по 100 представників від чотирьох філ (об’єднань родів) Аттики. Ареопаг залишався, як і раніше, радою голів родів, але його повноваження обмежувалися розглядом важких злочинів і контролем за діяльністю посадових осіб.

Обсудить]]>
<![CDATA[Поділ Солоном афінських громадян на чотири розряди]]> https://discover.in.ua/page/podil-solonom-afinskih-gromadjan https://discover.in.ua/page/podil-solonom-afinskih-gromadjan Mon, 24 Oct 2016 21:55:14 +0200
Погруддя Солона
Погруддя Солона.

Солон (між 640 і 635 – близько 559 рр. до н. е.) – афінський державний діяч, воєначальник і поет. Здійснив важливі реформи в управлінні Афінською державою. Антична традиція вважала Солона одним із «семи грецьких мудреців».

Пентако-сіомедімни – Власники господарств, які мали прибуток у 500 медімнів (мір зерна, вина або олії). Були зобов'язані власним коштом споряджати кораблі під час війни. Мали право обирати й бути обраними на посади архонтів, стратегів і скарбників.

Вершники – Власники господарств, які мали прибуток у 300 медімнів. Зобов'язувалися власним коштом служити в кінноті, купуючи коней, зброю і колісниці. Мали право обирати й бути обраними на всі виборні посади.

Зевгіти – Власники господарств, які мали прибуток у 200 медімнів. Несли військову службу як гопліти – важкоозброєні піхотинці, купуючи необхідне спорядження. Могли обирати й бути обраними лише на нижчі посади.

Фети – Усе інше вільне населення. Служили гребцями на воєнних кораблях або легкоозброєними воїнами в піхоті. Мали брати участь у виборах посадових осіб на народних зборах шляхом голосування і бути обраними до геліеї.

Обсудить]]>
<![CDATA[Склад населення та управління Афінською державою у VIII–VI ст. до н. е.]]> https://discover.in.ua/page/upravlinnja-afinskoju-derzhavoju-u-viii-vi-st https://discover.in.ua/page/upravlinnja-afinskoju-derzhavoju-u-viii-vi-st Mon, 24 Oct 2016 21:52:37 +0200 Склад населення та управління Афінською державою у VIII–VI ст. до н. е.

Населення Афінської держави у VIII–VI ст. до н. е. поділялося на три групи. 50 знатних сімей, нащадки давніх родів, становили аристократію (тобто «владу найкращих»), які мали виключне право керувати державою.

Раді старійшин, або ареопагу (дістала назву за назвою пагорба, присвяченого богу Аресу, де збиралася Рада старійшин), належала вища влада в Афінах. Для керівництва державою Рада обирала дев’ять архонтів – голову, верховного жерця, командувача військом і шістьох суддів.

Демос (тобто «народ») – друга група населення. Це були незнатні вільні люди – селяни, ремісники, купці й воїни. Вони не мали права участі в управлінні державою.

Третьою групою населення були раби, які не вважалися громадянами держави, були невільниками і взагалі не мали ніяких прав.

Обсудить]]>
<![CDATA[Афінський Акрополь]]> https://discover.in.ua/page/afinskij-akropol https://discover.in.ua/page/afinskij-akropol Mon, 27 Jul 2015 23:02:35 +0200
Афінський Акрополь
Акрополь був розташований на пагорбі, який височів над Афінами

Слово Акрополь (грецьке «akra polis») у перекладі означає «верхнє місто». Так у країнах Стародавнього світу називали міську фортецю. Афінський Акрополь служив захистом під час небезпеки, у ньому ж зберігали скарбницю та зброю міста.

У самісінькому серці Акрополя знаходився Парфенон – храм богині Афіни, покровительки сил землі, родючості й народжуваності. Крім того, її вважали заступницею міста. Парфенон було збудовано з мармуру, вкритого яскравими фарбами. Археологам пощастило знайти залишки червоної, синьої та вохристої фарб на колонах храму.

За своєю красою і досконалістю Парфенон значно перевершував такі відомі витвори мистецтва, як храм Зевса й храм Артеміди в Ефесі. Незважаючи на це, до канонічної сімки чудес світу він не потрапив. Стародавні греки взагалі не сприймали його як якесь чудо, оскільки він був зовсім поруч, а чудесами було заведено вважати те, що розташоване у далеких країнах.

Колись усередині храму розміщувалася статуя Афіни, зроблена відомим скульптором Фідієм із мармуру й слонової кістки. Її окремі частини прикрашалися золотом, їх було видно далеко з моря, оскільки в них віддзеркалювалося сонце. Існують міфи про те, що сам Зевс – цар богів – скинув статую Афіни на Акрополь, щоб та охороняла й оберігала його.

Золота статуя Афіни в Греції
Прикрашена золотом Афіна охороняла Акрополь

Парфенон прикрашали численні скульптури, а на висоті 12 метрів суцільною смужкою проходив славетний фриз, на якому було зображено понад 227 фігур тварин та 365 людей. І головне, що жодна фігура не повторювалася!

Парфенон було збудовано в середині V ст. до н. е. За довгі роки свого існування він не раз змінював вигляд і призначення. Тут, у храмі стародавніх греків, правили свої служби православні й католики, певний час він навіть був мусульманською мечеттю.

У XVII столітті в Афінському Акрополі був пороховий склад, влаштований турками. Під час одного з боїв у храмі стався потужний вибух. Тільки диво врятувало будівлю від цілковитого руйнування.

Доля Афінського Акрополя є дуже складною, проте він усе-таки зберігся до наших днів. Протягом останніх десятиліть було вжито чимало заходів, щоб запобігти руйнуванню храму, зокрема частина залізних конструкцій була демонтована й замінена на латунні. Проте жодні негаразди не змогли позбавити Акрополь його неповторної, дивовижної краси, яка й сьогодні вражає тисячі людей.

Обсудить]]>