Северин Наливайко (?-1597)


Северин Наливайко
Северин Наливайко
  Ні дату, ні місце народження, ні походження знаменитого гетьмана визначити неможливо. Він народився на початку 60-х років 16 століття чи то у Камянці-Подільському у родині чинбаря, чи то в Гусятині, де батько майбутнього гетьмана мав садибу з невеликою ділянкою й займався кушнірством. Хоч би що там було, Северин отримав непогану освіту; коли хлопець підріс, він подався до Острогу – міста, яке на той час вважалося визнаним центром богослов® і освіти в Україні, і деякий час жив у свого брата-священика Дем’яна. Той допоміг молодшому брату продовжити навчання. Щоправда, майбутній гетьман більше цікавився не філософією, а військовою справою і відзначався запальною вдачею, до того ж, з юнацьких років брав участь у боротьбі проти татарських орд на Поділлі і Брацлавщині, ходив у походи проти турків і татар до Криму, Молдови, певний час жив на Січі. Незабаром Наливайко влаштувався на службу до князя Костянтина Острозького, і став ротмістром його особистої охорони. Але на цій посаді протримався він недовго. На Поділлі і Брацлавщині якраз почали діяти нові загони повстанців – селян і козаків, тож Северин покинув службу і подався туди, де запахло війною. Він приєднався до одного з найбільших повстанських загонів і невдовзі очолив його. А коли 1594 року, очікуючи чергового набігу татарської орди, Наливайко став збирати під свою руку козаків і селян, він раптово отримав величезну підтримку: до нього приєднався новий гетьман Григорій Лобода. Тож у червні 1594 року гетьман і повстанський ватажок разом вирушили до Дніпра. Турки і татари зазнали страшної поразки, і через кілька тижнів Лобода і Наливайко повернулися в Україну; їхня військова здобич була величезною, козаки везли із собою, насамперед, зброю та чотири тисячі коней.

  У цей же час на зборах у Брацлаві польська шляхта вирішила покінчити з наливайківцями, які «бунтують народ». Але місцеве населення вчасно попередило повстанців. Наливайко вирішив не тікати, як йому радили, а першим завдати удару ворогові. Проти ночі на 16 жовтня 1594 року його загін напав на Брацлав і перебив тамтешню шляхту. Удача була на боці повстанців, їхній авторитет стрімко зростав. Згодом Наливайко і Лобода зібрали у Барі раду керівників загонів і видали універсали, якими закликали селян та міщан озброюватися. Союзники вирішили підняти повстання проти магнатів по всій Україні, щоб раз і назавжди позбавитися панування іноземців. Тож навесні 1595 року на Київщині, Переяславщині, Поділлі, Волині діяло вже кілька десятків загонів, що нараховували близько 12 тисяч повстанців. Але єдності між ватажками не було, і кінець кінцем повстанське військо розділилося: Лобода вирушив до Черкас, а Наливайко – на допомогу повстанцям Волині, а потім із боями захопив білоруські міста Бобруйськ і Могильов.

  Козаки знищили залогу Білої Церкви і почали відходити до Трипілля. Жолкевський кинувся навздогін, і 24 березня неподалік від Білої Церкви, в урочищі Гострий Камінь, відбулася вирішальна битва. Бій був запеклий, обидві сторони понесли величезні втрати, але перемоги не виборов ніхто. Матвій Шаула був тяжко поранений, і замість нього козаки обрали новим гетьманом Наливайка. Після цього повстанці рушили до Трипілля, а Жолкевський повернувся до Білої Церкви, де сподівався дочекатися підмоги.

Карабулін. «Взяття Луцького замку Северином Наливайком»
Карабулін. «Взяття Луцького замку Северином Наливайком»

  15 травня козаки дісталися річки Сули, але шлях їм перекрив один із загонів Жолкевського. Повстанці відійшли до річки Солониці і в одному з її урочищ обладнали укріплення, оскільки потрапили в оточення. Протягом двох тижнів, починаючи від 16 травня 1596 року, вони тримали оборону. Обидві сторони втратили багато вояків, серед козаків почався голод, а поляки помирали від спраги. Жолкевський знову послав Лободі пропозицію видати Наливайка та інших керівників руху, а самому здатися на милість короля. У козацькому таборі дізналися про це, звинуватили Лободу в зраді і зопалу відтяли йому голову. Наливайка ж звинуватили в тому, що він завів повстанців у пастку, скинули його з гетьманства і вручили булаву Кшиштофу Кремпському.

  Після двох діб запеклих боїв козаки зібралися на раду і згодилися віддати полякам Наливайка та інших ватажків. У таборі повстанців почалася усобиця, колишнього гетьмана схопили і зв’язаним привели до Жолкевського. Разом із Наливайком, до рук поляків потрапили найближчі соратники Северина – Шаула, Шостак, ще кілька старшин. 8 червня 1596 року повстанці склали зброю і були жорстоко знищені королівським військом. Лише загону на чолі з Кремпським вдалося пробитися крізь ряди польського війська й відійти на Запорожжя.

  Наливайка тримали у в'язниці у Варшаві протягом року, безперервно піддаючи тортурам. 11 квітня 1597 року знаменитого козацького ватажка жорстоко стратили, виставивши знівечене тіло на острах населенню. Це не подіяло – справа Северина була згодом підхоплена його наступниками.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)