Максим Кривоніс (?-1648)


Карикатура на Максима Кривоноса з німецького памфлету середини 17 ст.
Карикатура на Максима Кривоноса з німецького памфлету середини 17 ст.
 Козацький ватажок, лиснянський полковник, один із керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини, учасник Корсунської битви, літньої подільської кампанії, осінньої волинсько-галицької кампанії 1648 року... Здається, про таку людину має бути відомо все. Але насправді біографічні дані про Максима Кривоноса вкрай обмежені. Про життя відомого ватажка до початку повстання взагалі нема ніяких відомостей! Навіть справжнє прізвище полковника, дата його народження і походження невідомі. Існує тільки припущення, що батьком Максима був міщанин або священик із Могильова чи з Острога. Автор же памфлету, який у ті часи з’явився в Німеччині, взагалі вважав Кривоноса вихідцем із Шотландії, а прізвисько Кривоніс – перекладом відомої шотландської фамілії Камерон, яка насправді означає «кривий ніс».

 Наприкінці червня, коли все Поділля буквально палало, там з'явився з власним полком польський князь Єремія Вишневецький. З лубенських володінь цього нащадка знаменитого Байди викурили задніпровські повстанці, тож князь подався до родових волинських маєтків, а по дорозі вирішив розпочати каральні дії проти бунтівного населення Поділля. Прибічники Кривоноса у відповідь стали винищувати католиків і євреїв, яких уважали поплічниками ворога.

 Богдан Хмельницький у цей час намагався укласти з Річчю Посполитою перемир’я, але війна на Поділлі не дозволяла йому це зробити. Розлючений «батько Хмель» звинуватив у зриві мирної угоди Кривоноса і Вишневецького разом, але обидва вояки тільки кивали один на одного. Князь Єремія палав гнівом: «Краще вмерти, ніж дозволити поганству й гультяйству панувати над нами». У відповідь козацький полковник писав князю Заславському: «Вже ми не хотіли пустошити землі польської, тільки уївся нам князь Єремія: людей мордував, стинав, на палю садив – скрізь, в кожнім місті серед міста шибениця, а тепер виявляється, що на палі були невинні люди... Коли ваша милість пришлеш на певний час до нас послів – я можу затриматись, а коли не буде – мушу боротися».

Князь Єремія Вишневецький
Князь Єремія Вишневецький.

 Гетьман України, дізнавшись про ті слова обох боків, офіційно заявив польським комісарам, призначеним для укладення перемир’я: особисто він не дозволяв Кривоносу завізувати бої, руйнувати міста і села; мовляв, усе це полковник учинив на власний розсуд. Натомість Хмельницький пропонував закликати до розуму жорстокого князя Єремію. Насправді ж «батько Хмель» нічого проти козацького ватажка не мав і всіляко його підтримував – але й не відмовлявся від досягнення власних політичних цілей. У всякому разі, у серпні 1648 року армія Кривоноса з’єдналася з головними силами Хмельницького; керівник повстанців узяв активну участь у поході гетьмана під Львів і Замостя, хоча суперечок і гострих конфліктів між Хмельницьким і полковником-відчайдухою вистачало. Одного разу розлючений гетьман навіть звелів арештувати Кривоноса й прикути його ланцюгом за шию до гармати. Однак через день Кривоніс знову розгулював вільно, начебто нічого і не сталося. Коли ж розпочалася Пилявецька битва, Кривоносу було доручено керувати лівим крилом козацької армії.

 При облозі Львова козаки Максима Кривоноса спромоглися захопити Високий Замок і фактично узяли під контроль усю місцевість. А під Замостям сама тільки чутка про те, що там з’явився знаменитий ватажок повстанців, викликала в польському стані острах і вагання.

 16-18 липня 1648 року 50 тисяч повстанців на чолі з Кривоносом билися під Константиновом із польськими полками Осінського, Корицького, Суходольського, Тишкевича, Вишневецького. Поляків нараховувалося ледь більше 10 тисяч, проте вони були професійними військовими. Розлюченому, але неорганізованому, невмілому натовпу протистояла відбірна регулярна армія. Але поляки змушені були відступити до Збаража. Кривоніс тим часом зібрав своїх людей і 25 липня приступом узяв Бар. Після цього все Поділля потрапило під контроль відчайдушного ватажка. А падіння Полонного і Бара спричинило справжню паніку серед вищих урядовців Польщі.

М. Самокиш «Бій Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким»
М. Самокиш «Бій Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким».
 Видатний полководець-самородок Максим Кривоніс пішов із життя зовсім неочікувано – під час облоги Замостя. Причина його смерті невідома й досі. Польський історик Тадеуш Кшонстек вважав, що повстанського ватажка, який поступово набирав популярності, убили за таємним наказом Богдана Хмельницького; мовляв, гетьман почав бачити в Кривоносі небезпечного конкурента. Але ця версія не має документального підтвердження. Існує також припущення, що козацький ватажок помер від рани, отриманої в бою. Але найбільш поширеною є думка, що в могилу Кривоноса звела чума, яка саме розпочалася в Замості.

 Відома дослідникам українського минулого діяльність цього козацького ватажка тривала усього протягом кількох місяців 1648 року. Але що то була за діяльність! Під час Корсунської битви Максим Кривоніс командував передовим полком козацької армії, а потім став першим полковником тільки-но створеного Лиснянського полку. У червні 1648 року він очолив загони повстанців на Поділлі і спромігся сформувати з них справжню армію, з якою захопив міста Ладижин, Бершада, Тульчин, Вінниця та ряд інших. Слід зазначити, що відомий ватажок повстанців називав себе «полковником Війська Запорозького», але власного територіального полкового округу не мав, хоча під його владою було кілька інших полковників.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)