Черкасець Яків Шах відомий як запорозький ватажок, гетьман низового козацтва (1577–1579), претендент на молдавський трон. Шах був побратимом Івана Підкови і разом із ним у 1577 році здійснив похід на Молдавію. Також запорозький ватажок багато разів ходив походами на поляків, у Туреччину та в Кримське ханство.
Свою військову кар’єру Яків розпочав на чолі козацького загону в київського воєводи Костянтина Острозького. Але після загибелі свого посла кримський хан попередив польського короля: якщо вбивцю не буде покарано, він особисто прийде в Україну за головою зухвалого козака Шах ледве встиг перебратися на Запорожжя, де став кошовим отаманом січового товариства Коли гетьман Ружинський передчасно пішов із життя, запорожці зібралися на раду і передали гетьманську владу Шаху.
У листопаді-грудні 1577 року новий гетьман, зібравши двотисячний загін, розгромив волосько-турецькі війська молдавського господаря Петра Мірчича Кривого, допоміг зійти на престол Молдавії своєму побратимові Івану Підкові, а сам повернувся на Січ. Коли ж наступного року Підкову було страчено, Яків вирішив помститися за товариша. Він організував другий молдавський похід, але потрапив у полон до поляків. Уряд Речі Посполитої засудив непокірного ватажка до довічного ув’язнення. Відбувати покарання Шаха відправили до Канівського монастиря, де козацький гетьман і помер.
