Іван Ждан


Козак

Про першу половину життя відомого кошового отамана Запорозької Січі Івана Ждана (відомого також як Ждан-Ріг чи Ріг) дослідникам нічого не відомо. На історичну арену він виступив тільки в 1666 році, коли серед січовиків почалися непорозуміння та заворушення. Власне, саме тоді лівобережний гетьман Іван Брюховець- кий, будучи вже московським боярином, попрохав царя Олексія Михайловича надіслати в Україну своїх воєвод. Але козаки воліли краще шукати спільної мови з татарами, ніж терпіти присутність в Україні російських залог.

Саме тоді кошовим отаманом було обрано хороброго вояка Івана Ждана Новий кошовий вважав, що причиною всіх негараздів в Україні та на Січі є Іван Брюховецький, і тому одразу ж відправив гетьману листа, в якому сповіщав, що січовики ніколи не підтримають його зв’язків із Москвою. Коли ж у фортеці Кодак та Кременчук були призначені московські воєводи, запорожці зв’язалися з Петром Дорошенком і почали бойкотувати «московітів». Нарешті, вони домоглися того, що посланець російського царя утік із Запорожжя, кинувши все своє майно.

Але Брюховецький не бажав визнавати, що негаразди на Січі пов’язані з його політикою. Він уважав, що в усьому винна «схильність низового козацтва до зради», і запропонував московському урядові якомога швидше надіслати на Запорожжя воєводу Сафонова з великим загоном. Сам гетьман постійно тримав при собі піхотний полк І. Щербини та кінний полк Д. Раїча.

Восьмого травня 1667 року на Січі з’явився московський представник Є. Ладиженський. Він зустрівся з Іваном Жданом і поскаржився, що козаки напали на посольський караван і вбили кримського посланця. Ладиженський також попросив кошового надати йому особисту охорону, щоб дістатися кримського міста Шекермен. Однак кошовий заявив, що нічого не знає про напад, а щодо охорони, то це питання нехай вирішує козацька рада.

Отже, 10 травня запорожці відібрали в Ладиженського грамоти, царський наказ і казну. Ладиженський направив повідомлення про це до Москви, а сам залишився на Січі чекати відповіді.

Цар, отримавши таку звістку, звелів Брюховецькому розслідувати справу і з’ясувати, чи не знайшли січовики спільної мови з Петром Дорошенком. Гетьман, у свою чергу, направив до Запорожжя полкового осавулу Ф. Донця, щоб той докладно з’ясував випадок з убивством кримського посланця.

Дванадцятого травня козаки зібралися на раду, під час якої добряче насіли на свого кошового отамана. Ждан доводив, що вбивць татарського дипломата все ж таки слід відшукати; січовики ж на це відрубали: шукати винних не слід, бо й так усе ясно. Недарма ж речі вбитого мурзи заховані в курені самого Ждана. Тим часом хтось для доказу приніс лук мурзи, і тоді кошовий почав виправдовуватися: мовляв, ці речі йому подаровано, а звідки вони взялися – хто знає.

Запорожці обурилися спробі кошового пошити їх у дурні, скинули Івана Ждана з отаманства, а замість нього посадили О. Васютенка.

Подальша доля отамана Івана Ждана лишається невідомою.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)