Дати народження і смерті вірного сподвижника Богдана Хмельницького, прилуцького і кропивнянського полковника Філона Джелалія до нас не дійшли. Ми не можемо навіть сказати, як насправді звучало прізвище цього українського військового діяча. Філон походив із татарського роду, а оскільки іноземні прізвища часто невпізнанно змінюються в іншомовному вжитку, козацький ватажок з однаковою вірогідністю міг виявитися Джелалієм, Джулаєм чи Джаджачієм. Саме такі варіанти прізвища полковника зустрічаються в козацьких документах різних років.
До початку Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького Джелалій служив козацьким сотником у Переяславському полку. З початком повстання він разом із черкаським сотником Товпигою очолив виступ реєстрового козацтва в Кам'яному Затоні, після чого отримав посаду кропивнянського полковника.
Джелалій завжди підтримував «батька Хмеля», у складі його армії брав участь у битвах при Корсуні, Жовтих Водах, Пилявці (1648), Зборові (1649). Гетьман цілковито довіряв Філону і постійно доручав важливі дипломатичні місії. Так, саме Джелалій у 1648 році очолив посольство Хмельницького, яке уклало угоду з Османською імперією. Згідно з цим документом, Україна визнавалась державою, і кримським татарам заборонялось нападати на її землі. А в 1650 році полковник очолював українське посольство до молдавського господаря Василя Лупула.
Під час Берестецької битви (1651) козаки обрали Джелалія наказним гетьманом, а пізніше, коли Хмельницький повернувся до виконання своїх обов’язків, Філон став генеральним осавулою козацького війська. Подальша доля цього талановитого воїна та політика залишилася невідомою – після 1654 року не збереглося жодної згадки про Філона Джелалія.
