Виникнення християнства


Виникнення християнства

У другій половині 1 тис. до н. е. у Східному Середземномор’ї відбувалися зміни у світогляді великих мас населення, які створили підґрунтя для появи і поширення нової світової релігії – християнства.

Передумови появи й поширення християнства на території Римської імперії

• Римські завоювання спричинили зневіру підкорених народів у своїх давніх богах і прагнення віри в нового бога, який міг би захистити не місто чи громаду, а конкретну людину.

• Відсутність у більшості населення Римської імперії можливостей впливати на хід політичних подій.

• Поступова втрата самими римлянами віри у своїх богів і зростання зацікавленості до східних релігійних учень.

• Поширення серед простого люду почуття беззахисності перед діями влади, зневіра у власних силах.

• Пропагування античними мислителями ідеалів милосердя, справедливості, любові до ближнього, пошуку справжнього сенсу людського життя.

Причини підтримки населенням християнства

• Відкидало будь-які племінні або станові обмеження.

• У своєму першопочатковому вигляді вкрай спростило всі релігійні обряди, відмовилося від кривавих жертв.

• Обіцяло віруючим безсмертя – вічне життя душі й, одночасно, вищу справедливість – також вічне покарання для злих і несправедливих людей.

Особливості організації перших християнських громад

• Релігійне об’єднання християн спочатку мало назву «еклесія», що з грецької мови перекладається як «збори». Збиралися перші християни в будь-якому приміщенні, але оскільки збори для християн були таїнством, їх не можна було проводити на очах у язичників. Часто громада збиралася вночі. У Римі еклесії відбувалися в підземних галереях – катакомбах. Тут також християни ховали своїх померлих, сподіваючись на їхнє швидке воскресіння.

• Християнські громади, як правило, були бідними. Проте кожний член громади робив обов’язкові внески для надання допомоги своїм товаришам і організації спільних трапез.

• Християни називали один одного «братами» і «сестрами». Із II ст. н. е. у християнських громадах з’являються перші посадові особи. Крім апостолів, які мандрували від громади до громади, і євангелістів, що робили записи повчань, з’являються «пресвітери» – виборні старости, які розпоряджалися спільними коштами і наданням допомоги. Спільні трапези у громадах організовували диякони та дияконеси.

• Для нагляду за діяльністю декількох громад дещо пізніше з’явилися наглядачі, яких називали «єпископами». Із часом єпископи, крім організаційних питань, стали займатися вирішенням суперечок із проблем тлумачення віровчення у громадах.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)