Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)


Відьма Солоха разом із чортом (повість Гоголя "Вечори на хуторі близь Диканьки")
Відьма Солоха разом із чортом (повість Гоголя "Вечори на хуторі близь Диканьки").

Розрізняли дві «категорії» відьом – родимі та вчені. Родимі продовжували свій нечистий родовід від народження, а вчені вважались найактивнішими у здійсненні шкідливих вчинків, бо набували знання від досвідчених чарівниць або від самого чорта. Керує відьмами старий відьмак. Розпізнати відьом дуже важко: вона може бути бабою і дівчиною, красивою і потворною, прибирати вигляд тварин або речей. Вважалося, що відьму можна виявити, підсмажуючи молоко на сковороді чи поклавши на поріг розігріту кінську підкову або відварюючи у воді шматок сирого полотна з дев’ятьма застромленими шпильками тощо. Найчастіше відьми виявляли себе на великі календарні свята: різдвяні, новорічні, Великдень, Юрія, Івана Купала тощо.

У давнину застосовувались різноманітні способи боротьби з відьмами: їх спалювали, топили, закопували в землю разом із чорним півнем, котом або гадюкою. Коли довго не було дощу і наставав голод, люди приписували це злим чарам, а тому збиралися гуртом, ловили підозрілих жінок і вели на річку чи озеро. Скручували їх мотузками, прив’язували їм на шию важкі камені та кидали нещасних у глибоку воду: вірили, що невинні в чарівництві відразу ж підуть на дно, а справжня відьма плаватиме на поверхні води разом із каменем. Перших витягували і відпускали на волю; тих, що були визнані відьмами, топили силою.

Відьми псували чужих корів, забираючи у них молоко. Задля своєї мети відьми перетворювалися на котів, собак. Найнебезпечнішою вважалася ніч на Купала. Тому в цю ніч телят не відлучали від корів, під двері клали борону, а іноді сам господар чи наймит-пастух ночували біля худоби. Повсюдно вірили, що відьми накликають на людей хвороби, висмоктують кров, сприяють неврожаю зернових. Загальновідомі повір’я про те, що відьми влаштовують свої зборища (шабаші, сейми, бали) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору, куди в ніч на Івана Купала зліталися відьми не лише з ближньої околиці, а й з віддалених місцевостей.

Відьми вміли проходити крізь стіну, воду чи дерево. Вірили, що за допомогою зеленої гілки, батога, вуздечки, пояса та певних словесних формул, що зберігалися в глибокій таємниці, відьми могли змінювати зовнішній вигляд інших людей.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)