Лісовик (лішак, лісун, боровик) – дух лісу, його господар. Живе на густих деревах або в дуплах сухих дерев. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей, лісовик не має тіні. Прагне отримати душі мисливців, які відрікаються від Бога, щоб дістати різну дичину.
У лісовика є ще помічники – блуд і страх. У серпні люди стежили за снопами, оберігаючи їх від забав лісовика, який розкидає їх, піднімаючи вихори. Тому ходили на тік з вивернутими кожухами й окреслювали магічне коло коцюбою. Вважалося, що лісовик боїться вогню.
Водночас лісовика вважали «пастухом від звіра», тобто він охороняв звірів від хижаків, мисливців, інших небезпек.
За повір’ями, лісовик припиняє бродити 4 жовтня. Прощаючись із лісом, він від тієї прикрості починає ламати дерева, на галявинах риє землю на сім п’ядей, заганяє звірів у нори, а сам провалюється в землю.
