У міфології древніх скандинавів царством мертвих правила Хель. Вона була дочкою хитрого бога Локі і величезної велетки Ангробди. В міфах розповідається, що Хель успадкувала від своєї матері високий зріст.
Це була богиня наполовину темно-синього, а на половину – мертвотно блідого кольору. Невипадково її ще називали Синьо-білою Хель. Говорили, що стегна і ноги богині були покриті трупними плямами, що постійно розкладалися. Це було пов'язано з тим, що смерть уявлялась у вигляді скелета. На образ Хель переносилися риси трупа.
Її царство є похмурим місцем, де холодно і темно. Вважалося, що Хель отримала владу над царством мертвих від Одіна. Туди потрапляють усі померлі, за винятком героїв, забраних валькіріями у Вальхалу. Там воїни б'ються, вбивають один одного і воскрешають знову і знову. Так вони показують перемогу над смертю.
Найвідоміша згадка про богиню зустрічається в міфі про Бальдре. Після смерті він виявився бранцем Хель. Він майже зміг вирватися з царства мертвих, але хитрий Локі перешкодив цьому.
Стародавні скандинави вважали, що коли відбудеться Остання битва – Рагнарок, Хель поведе армію мерців штурмувати небо.
