Домовик (покутній, господар, хованець, служка, помічник) найчастіше змальовувався як невеличкий, геть оброслий волоссям дідок. Вірили, що домовик є в кожній оселі. За добрих взаємин із ним він забезпечував добробут родини, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдавати великих прикрощів тому, хто його розсердить.
Щоб задобрити домовика, йому в жертву приносили чорну курку, яку впускали під піч. Щоб не впустити в двір злого домовика, господар вішав у стайні ведмежу голову. В деяких місцевостях існувало повір’я: якщо 28 січня господиня забуде залишити гостинець для домовика, то він із доброго перетвориться на злого і відтоді в хаті й надворі все піде навиворіт: люди хворітимуть, худоба чахнутиме.
