Амулет


Підвіски-амулети ХІ-ХІІ ст
Підвіски-амулети ХІ-ХІІ ст.

Амулет – невеличкий предмет-оберіг, талісман, який носили при собі: це мініатюрні зображення звірів, птахів, мечиків, сокирок, гребенів, ложок і т. ін.

Звичай носити амулет сягає культу предків, коли покійникові в могилу клали речі, якими він володів за життя. Власники амулетів вірили у їхню чудодійну силу, через що такі амулети стали називати оберегами. Оберегами вважаються також віночки, рослини, квіти, орнаменти вишиванок, рушників, писанок тощо.

Сонячні знаки на сокирках пов’язані з уявленнями про небесні явища, коли творцем блискавки визнавалося Сонце. Бронзові, залізні й свинцеві сокирки були предметом культу бога Перуна і мали функцію оберегів.

Емблемою бога-громовика, що охороняв людей від злих духів, були підвіски-бубонці та інші шумові речі, які прикріплювали біля пояса і на грудях. Усередині вони мали металеві кульки і при найменшому порухові дзвеніли, відганяючи нечисту силу.

З культом нічного світила пов’язані підвіски у вигляді кружала – лунниці. Іноді їх носили як сережки. Пора найбільшого їх поширення в давній Україні – X – поч. XI ст. Ці амулети захищали дівчину від злих чарів.

Хрест у давніх українців був символом небесного вогню, сонячного божества. Носіння лунниць із хрестом вважалося засобом, який оберігав від хвороб. Хрест слугував також амулетом, що оберігав його власника з усіх чотирьох боків. Іноді хрест у колі змінювався, перетворюючись на чотирипелюсткову квітку.

Подекуди охоронну функцію виконував залізний ніж. Його клали в колиску немовляті, брали з собою, коли несли дитину хрестити. За повір’ям, подорожньому не страшна ніяка зла сила, якщо при ньому буде ніж. Щоб уберегтися від «уроку», втикали в полу одежі голку. Універсальними амулетами були хліб та сіль. Шматок хліба, як і грудочку солі, зав’язували дітям у поділ сорочки, дорослим у хустку, яку носили на шиї, прив’язували до пояса тощо.

Був також звичай на хатніх дверях прибивати залізну скобу або підкову – щоб хвороба не входила до оселі. Щоб оберегтися від малярії, носили на шиї павучка у горіховій шкаралупі, висушену жабу, око ведмедя або шматочок оленячого рогу. Щоб запобігти золотусі, вдягали сережки з жовтого металу («золоті», як кажуть у народі). Вважалося, що обручка має магічну силу, бо замкнуте коло – надійний рятунок від злих духів. На одному зі стародавніх амулетів, які носили в давній Україні, зображений святий, що проганяє бичем диявола. У деяких місцевостях Білорусі обереги зберегли давньоруську назву – наузи.

Цікавими є амулети-змійовики, де поєднано християнські та язичницькі уявлення давніх українців. На лицевому боці їх завжди розміщено християнську символіку, на зворотному – зміїне гніздо і круговий напис із заклинаннями проти хвороб. Змійовики XI– XIII ст., знайдені на території України, добре узгоджуються, зокрема, з легендами про Александра Македонського, переказами про дніпровсько-чорноморську змієногу діву тощо.


Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)