У кожному домі жила велика сім’я, що включала стариків і близьку рідню. У сім’ях було багато дітей – чим більше дітей, тим більше помічників по господарству.
Ставлення до дітей у сім’ї
Народження чергової дитини було великою радістю для єгиптянина. Але якщо немовля мало фізичні вади або народжувалося недорозвиненим, його залишали напризволяще, бо вважалося, що на ньому лежить прокляття богів.
Вихованням дітей займалася мати. Деякі з ігор збереглися дотепер – наприклад чехарда (довга лоза) або перетягання каната. Проте вже в ранньому віці діти допомагали старшим у полі або в майстерні. Дітей із багатих сімей у віці пяти-шести років навчали читати, писати і рахувати.
Справжній клан
Зазвичай сім’я складалася не тільки з батьків і дітей. Часто в неї приймали родичів-холостяків, удівців або хворих.
Кожний міг по-своєму бути корисним у домі.
Спосіб життя єгиптян
Будівлі в Давньому Єгипті зводили з цегли-сирцю. Кількість кімнат і їх оздоблення залежало від багатства хазяїна. У кімнатах панувала прохолода – невеличкі віконця пропускали зовсім мало сонячного проміння. Будинки заможних людей прикрашав яскравий стінний розпис. Нерідко біля таких будинків був сад зі ставком.
У небагатих домах місцем збору сім’ї слугувала тераса на даху.
Увечері там збиралася вся сім’я, щоб насолодитися вечірньою прохолодою і помилуватися зоряним небом. Давньоєгипетські лляні вироби теж дуже відрізнялися за якістю. Більшість єгиптян носила одяг із грубого полотна, а знать – із тонкої тканини.
