Приблизно в XXXII ст. до н. е. виникла одна з найдавніших держав — Єгипет. Його мешканці змогли окультурити велику кількість рослин, приручили багатьох тварин, а також передали наступним поколінням вагомий багаж знань із фізіології та анатомії. Натомість про морські подорожі єгиптян відомо дуже мало. Проте археологам пощастило знайти конструкції єгипетських морехідних суден, створених чотири з половиною тисячоліття тому. Вони нагадували річкові судна, та задля того, щоби вони могли витримувати морські переходи, їх постійно вдосконалю вали.
У Середземне море єгиптяни наважилися вийти приблизно в ІІІ тисячолітті до н. е., коли вже мали певний досвід у мореплавстві й володіли навігаційними знаннями. Одна з перших мандрівок відбулася на початку XXVII ст. до н. е., коли сорок суден привезли до Єгипту деревину кедра з міста Бібла (Ліван). Приблизно через століття з дельти Нілу до Палестини й Сирії вирушила флотилія, яка доставила із цих країн вино й оливкову олію.
Поступово судноплавство стало дуже важливим чинником для налагодження зв’язків із районами Сирії та Палестини. Флот також відіграв неабияку роль у війнах. На сторінках знайденої вченими видаткової книги з верфей під Мемфісом немає жодних згадок про те, що бодай хтось чинив опір єгипетським кораблям на сході Середземного моря. Схоже, що на той час вони були беззаперечними господарями цих морських просторів.
Чи знаєте ви, що…
Давньогрецький історик Геродот пише про те, що в XVI ст. до н. е. морем було транспортовано будинок, висічений із суцільного каменя. Його перевозили впродовж трьох років з Елефантіни в Саїс дві тисячі людей. Зазвичай єгипетські невантажні кораблі долали цю відстань за двадцять днів.
