Із припиненням нападів арабів, угрів, норманів життя в Європі стало дещо безпечнішим.
У результаті досягнень і нововведень у сільському господарстві (освоєння вільних земель, запровадження трипілля, використання колісного плуга, залізних знарядь праці тощо) зросла врожайність.
Селяни могли прогодувати не лише себе і своїх сеньйорів, а й певну кількість тих, хто виготовляв необхідні їм вироби,– ремісників. Поступово селяни припинили, як раніше, займатися ремеслом самі (їхні вироби були нижчої якості) і стали обмінювати надлишки продуктів на вироби ремісників.
Ремесло відокремилося від сільського господарства й перетворилося на окреме заняття великої групи людей – ремісників.
