Російська імперія була однією з найбільших у світі, вона помітно відрізнялась від інших європейських держав не лише величезними розмірами, а й політичним устроєм: царі-імператори мали необмежену владу.
Ніде бюрократія не була такою деспотичною, поліція такою жорстокою, а народ таким безправним, як у Росії
Ознакою імперської присутності в Україні була армія. Найстрашнішою військовою повинністю була рекрутська – призов до армії, впроваджений в Україні 1797 р. Термін служби становив аж 25 років, а через нелюдську муштру й постійні війни він був, наче смертний вирок. Не дивно, що рекрутів нерідко перевозили просто в кайданах, а пани карали непокірних кріпаків, віддаючи їх у солдати.
Процес упровадження на українських землях імперської влади почався в 1770-х роках і остаточно сформувався в 1830-х.
Тоді Україну було розділено на дев’ять губерній, які складали три окремі регіони. До Лівобережної України входили Чернігівська, Полтавська та Харківська губернії.
Нещодавно захоплене Правобережжя, де польська шляхта, як і раніше, заправляла суспільним та економічним життям українських селян, складалося з Київської, Волинської та Подільської губерній.
Нарешті, новоосвоєний Південь, що колись належав запорожцям і Кримському ханству, поділявся на Катеринославську, Херсонську й Таврійську губернії.
Кожна губернія складалася з повітів, а ті, у свою чергу, – з міст і сіл.
