Становий поділ українського суспільства в ХIV-XV ст.

Відгуки: 1Історія

Становий поділ українського суспільства в ХIV-XV ст.

Привілейовані стани

Шляхта

Князі. Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялися: «княжата головні» – не підпорядковувалися місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами; «княжата-повітовники» – підпорядковувалися місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення.

Пани. Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом із князями становили групу магнатів – найбільших землевласників.

Зем'яни. Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників.

Бояри. Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцерні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби.

Духівництво

Церковні люди. Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духівництво не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів.

Непривілейовані стани

Міщани

Патриціат. Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників-майстрів.

Бюргерство. Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва.

Плебс. Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торговців.

Селяни

Слуги. Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей.

Данники. Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима.

Тяглі. Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам; за користування землею вони були зобов’язані виконувати відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і прикріпленими до своїх наділів.

Коментарі: 1 RSS

1Олекса (м. Київ)04-12-2017 18:47

КНЯЗІ НЕ БУЛИ "У СКЛАДІ" ШЛЯХТИ: ВОНИ БУЛИ ВИЩИМИ ВІД НЕЇ!

Якоюсть мірою вони вважалися вищими навіть від короля: бо королем теоретично могли обрати будь-кого; а князем можна було ТІЛЬКИ народитися. Їхнє походення бул оповите легендами та вважалося божественним.

Князі - це специфічно україснкьо-білорусько-ливтсокье явище: в Польщі князі так не шщанувалися і не мали відповідних прерогатив, давгно вже злившись зі шляхтою.

Доречі, князь міг надати шляхетство.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)