Зміни в становищі правобережних і західно-українських земель у складі австрійської монархії Габсбурґів і Російської імперії

Правобережна Україна • Запровадження російською владою поділу на губернії, що не мали чітко визначених меж і не враховували специфічних особливостей окремих регіонів Правобережжя. • Державною мовою визнавалася російська. Діловодство велося польською і російською мовами. • Поширення на шляхту і магнатів дії Жалуваної грамоти дворянства, яка гарантувала збереження їхніх прав і привілеїв. Створювалися нові органи управління і суду, але залишалися чинними польські закони. Головні посади в судах і адміністративних установах посіли російські чиновники. Землі, конфісковані в католицької церкви й опозиційної шляхти, надавалися російській знаті. Західна Україна • Західноукраїнські землі австрійська влада штучно об’єднала з польськими землями в новоутворену адміністративну одиницю – Королівство Галичини і Лодомерії. • Державною мовою визнавалася німецька. Крім того, у діловодстві допускалися польська і латинська мови. • Поширення на приєднані землі загальноімперського управління. Зберігалися права і привілеї магнатів, шляхти і католицького духівництва. Активний процес онімечування всього адміністративного апарату, що перейшов до австрійських чиновників. Ліквідація повітових шляхетських сеймів і створення єдиного крайового станового сейму магнатів, шляхти і католицького духівництва.