Столітня війна – війна між Англією і Францією, яка, з перервами, тривала понад 100 років – від 1337 до 1453 р., за Фландрію і французькі провінції Гієнь, Нормандію та Анжу, які були раніше володінням англійського короля. Цим терміном історики визначають серію збройних конфліктів, що розпочалися інтервенцією англійського короля Едуарда III і завершилися взяттям Бордо французами.
Початок
Завершенню об’єднання Франції заважало те, що англійський король залишався володарем частини Аквітанії (герцогства Гасконь) на південному заході країни. Суперництво Англії та Франції за контроль над багатою Фландрією.
Причини
- Претензії англійського короля Едуарда III як законного спадкоємця по лінії своєї матері на французький престол після смерті останнього короля з династії Капетингів;
- Заява французького короля Філіппа VI Довгого з династії Валуа в 1337 р., що він забирає володіння англійського короля на південному заході Франції до свого домену.
Привід
Після захоплення Філіппом VI Довгим Аквітанії (1337) англійський король розпочав війну за свою спадщину.
Учасники
- На боці Англії виступали Священна Римська імперія, Фландрія, Арагон і Португалія;
- На боці Франції виступали Кастилія, Шотландія і Папа Римський.
Періоди
- І період (1337–1360) – військова перевага Англії. Пояснювалася перш за все перевагами військової організації і тактики англійців. Основні битви: морська битва біля Слейсу (1340), битва при Кресі (1346), битва під Пуатьє (1356). Усі завершилися перемогою англійців;
- II період (1360–1410) – французи змінили тактику: ухиляючись від великих битв, здійснювали раптові напади на англійців. Проте досягти вирішальної перемоги Франція не могла через нестачу ресурсів і запеклий опір англійців. Війна набула затяжного і малорезультативного характеру. У Франції спалахнула жорстока боротьба за владу, яка набула форми громадянської війни. Її учасники намагалися залучити на свій бік англійців;
- III період (1414–1453) – вирішальна перевага англійців дозволила їм разом із союзниками-бургундцями на 1429 р. захопити північну і південно-західну Францію. Із 1429 р. французи, спираючись на патріотичне піднесення народу, розпочали поступово відвойовувати втрачені землі. Завершення. 19 жовтня 1453р. – день узяття французами Бордо – вважається датою закінчення Столітньої війни. Англія програла війну. Проте, оскільки мирної угоди між Англією і Францією укладено не було, обидві сторони не вважали війну завершеною.
Наслідки
- У Франції в результаті фактичної перемоги у війні суттєво зміцнила свої позиції династія Валуа. Зміцніла королівська влада, король запровадив нові податки для утримання постійної армії;
- Англія змушена була відмовитися від спроб відновити свої володіння у Франції, якими вони були за доби Генріха II Плантагенета. Поразка у війні викликала незадоволення правлячою династією Ланкастерів, яке переросло у громадянську війну Червоної (емблема Ланкастерів) та Білої (емблема Йорків) троянд;
- В обох країнах війна спричинила посилення почуття національної єдності. Французи й англійці усвідомили, що вони є народами з власними традиціями, мовами і територіями заселення.
