Економічна сфера
• На початок 80-х рр. XVIII ст. Франція залишалася аграрною країною. У сільському господарстві зберігалися давні традиційні відносини.
• Переважна більшість селянства була особисто вільною, але земля, якою воно користувалося, належала сеньйорам. За неї селяни виконували численні грошові й натуральні повинності.
• Особиста свобода дозволяла селянам покращити своє становище, але збереження феодальних повинностей фактично робило це неможливим.
• Промислова революція у країні ще не відбулася. У Франції переважали примітивні домашні мануфактури. Машини застосовувалися рідко.
• У середині XVIII ст. у країні спостерігалося піднесення промислового виробництва. Зростала кількість централізованих мануфактур. Королівська влада сприяла їх діяльності.
• Активно розвивалася зовнішня торгівля. Великі прибутки давала торгівля з колоніями в Африці та Новому Світі.
• Розвитку внутрішньої торгівлі заважали митні кордони всередині країни, відсутність єдиної системи мір і ваги.
Соціальна сфера
• Населення Франції становило близько 25 млн осіб, із яких 22 млн складали селяни, 130 тис. – духовенство і 140 тис. – дворянство.
• Зберігався поділ суспільства на три стани: перший – духовенство, другий – дворянство, третій – решта населення. Перші два стани були привілейованими – не сплачували податків і володіли землею.
• Дворянство і духовенство разом складали майже 1 % населення країни, але володіли 1/3 усіх земель.
• Існуючий у Франції поділ на три стани фактично не відповідав дійсному становищу суспільства. У складі духовенства було вище, яке володіло величезними маєтками, і нижче духовенство, що тяжіло до третього стану. Відмінним було також становище заможного придворного дворянства і простого службового дворянства. У складі третього стану виокремилася міська і сільська буржуазія.
• Серед французької буржуазії було чимало багатих людей, які давали позички королю і придворній знаті, але не мали ніяких політичних прав.
Політична сфера
• У 80-х рр. XVIII ст. Франція, як і раніше, залишалася абсолютною монархією. Королем був Людовік XVI (1774–1793).
• Особливості державного і суспільного устрою дореволюційної Франції полягали в пануванні «старого порядку», в основі якого абсолютизм поєднувався зі становими привілеями духовенства і дворянства.
• «Старий порядок» викликав незадоволення широких верств населення, перетворившись на головну перешкоду для розвитку Франції.
