Розвиток культури України в другій половині XVIII ст


Приватна друкарня А. Піллера
Приватна друкарня А. Піллера
Освіта:

• У середині XVIII ст. в Гетьманщині на одну початкову школу припадало 1 тис. жителів, у Слобожанщині – 2,5 тис. Утримувалися школи на кошти місцевого населення. Під імперською владою школи почали масово закриватися: у селян не було коштів на їх утримання.

• 1786 р. було створено п’ять головних чотирикласних (для дітей дворян) і десять двокласних (для дітей заможних міщан) народних училищ. Освіта мала становий характер. Навчання здійснювалося російською мовою.

• На західноукраїнських землях австрійська влада з 1774 р. запровадила обов’язкову початкову освіту. У школах дозволялося навчати рідною мовою.

• Повну середню освіту надавали гімназії, у яких навчали німецькою мовою.

• Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія і Львівський університет.

• Під імперською владою відбувався поступовий занепад Києво-Могилянської академії.

Книговидання:

• Однією з найбільших в Україні залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. У 1760 р. тут було надруковано 2 тис. букварів. У Львові з 1772 р. діяла приватна друкарня А. Піллера. Продовжували свою діяльність друкарні при Почаївському та Унівському монастирях. Зокрема, у Почаєві видавалися збірники українських пісень, шкільні підручники. Усі друкарні упродовж другої половини XVIII ст. було переведено на громадянський шрифт.

Література:

• Протягом XVIII ст. серед стилів української літератури домінувало бароко. Разом із тим з’являються перші елементи класицизму, сентименталізму і реалізму.

• Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка і Я. Марковича.

• Поезія: С. Дівович, «Разговор Великороссіи с Малоросією».

• Анонімна сатира: «Плач киевских монахов». Сатирично-гумористичні вірші: І. Некрашевич, «Ярмарок», «Исповедь 1789 года февраля-дня».

Наукові знання:

• Філософія. Г. Сковорода. Викривав несправедливу владу, критикував людські вади – нечесність, жадобу, користолюбство тощо. Закликав людей до морального очищення і самопізнання своєї духовної сутності. Розробив учення про «споріднену працю», яка повинна була відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню.

• Медичні знання. З’являється ряд лікарів-українців, що мали вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, Н. Амбодик-Максимович, І. Руцький, П. Погорецький, О. Шумлянський та ін. Н. Амбодик-Максимович був автором перших у Російській імперії підручників з акушерства та ботаніки. М. Тереховський став першим українським дослідником, який експериментально вивчав мікроорганізми.

Наука:

Григорій Сковорода (відео)
Григорій Сковорода

• Є. Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіжні засоби в боротьбі з холерою. Знаний епідеміолог Д. Самойлович описав епідемію чуми, що спалахнула 1784 р. на Півдні, та розробив запобіжні заходи. У Львові 1773 р. було відкрито медичну колегію для підготовки лікарів та аптекарів, у Єлисаветграді 1787 р. також з’явилася перша в Наддніпрянщині спеціальна медична школа. У 1792 р. було відкрито Київський військовий госпіталь. Формується мережа аптек.

• Математичні знання. У 1793 р. викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики» і книгу «Теоретична астрономія».

Музика:

• Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія, у стінах яких здобули освіту М. Березовський (автор першої української опери «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-суперник» та понад 100 творів церковної музики) та А. Ведель (хорові концерти «Доколе, господи, забудиши мя», «На реках Вавилонських». Усього – 30 концертів).

• Набули поширення пісні-романси, в основу яких, як правило, були покладені народні мотиви.

Театр:

• Інтермедії перетворилися на самостійні одноактні комедійні п’єски, відсунувши на другий план шкільну драму. Причинами занепаду шкільного театру було зародження світської драматургії та заборона шкільних вистав у Києво-Могилянській академії. Поява аматорських театрів (міста Київ, Єлисаветград, Полтава та ін.).

• У маєтках знаті з’являється кріпацький театр.

• 1798 р. у Харкові виник перший професійний театр із постійною трупою.

Архітектура:

• Київська архітектурна школа бароко. І. Григорович-Барський. Збудував у Києві міську систему водогону, бурсу Київської академії, Кирилівську церкву, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного, Дмитрівську церкву, міське зерносховище та інші будівлі. С. Ковнір. Збудував житловий корпус, друкарню і дзвіницю на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

• У європейському бароковому стилі створені Андріївська церква в Києві, Успенський собор Почаївської лаври, собор Св. Юра у Львові.

Скульптура:

• Значного поширення набуло декоративне ліплення і різьблення, що прикрашало стіни архітектурних споруд.

• Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов’язаний із творчістю І. Равича (мідні ковані фігури для київської ратуші) та С. Шалманова (скульптурне оформлення іконостасу Мгарського монастиря, Покровської церкви в Ромнах). На західноукраїнських землях працювали С. Фесінгер, А. Осинський та Пінзель. Вони створили кам’яні статуї на фасадах костьолів у селищі Підгірці, ратуші в Бучачі, Домініканського і Марії Магдалини у Львові.

Живопис:

І. Григорович-Барський
І. Григорович-Барський

• Монументальний живопис. Храмові розписи й оздоблення громадських споруд та палаців. Розписи Андріївської церкви створені О. Антроповим, Г. Левицьким-Носом і його сином Д. Левицьким. Розписи палаців Розумовського в Почепі та Батурині, Рум’янцева у Вишеньках та Чернігівщині, Конецпольських у Підгірцях, Радзивіллів у місті Олика тощо.

• Портретний жанр. Портрети козацької старшини, заможних міщан. Світська народна картина – вищий і найоригінальніший вид народного малярства. Історичний, побутовий, портретний, символічний жанри. На Лівобережжі та Київщині чільне місце в ній посідав образ козака-бандуриста.

Гравюра:

• Алегоричні композиції Г. Левицького-Носа, афіши-оголошення до диспутів у Києво-Могилянській академії І. Щирського. Поряд із професійними майстрами працювали народні гравери, які створювали зображення на релігійні, історичні, побутові та фольклорні теми.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)