Реформи Петра І


Петро І
Петро І

Політика Петра І була спрямована на перетворення Росії на могутню державу. Здійснення реформ відбувалося без заздалегідь продуманого плану, але, зрештою, цар намагався звести все до однієї системи. «Запровадивши перетворення,– зазначає російський історик В. Клоков,– Петро І використав панівні в цей час у Європі ідеї “Регулярної” держави, у якій абсолютна влада монарха шляхом суворої регламентації всіх сторін суспільного і приватного життя повинна привести підданих до “спільного блага”».

Побут і повсякденне життя:

Заборона для представників усіх станів, крім селян і духовенства, носити бороду та обов’язкове вдягання перук.

Заборона одягати традиційне московське вбрання і вимога носити лише одяг угорських, саксонських і французьких фасонів.

Усіх підданих цар зобов’язав пити чай, каву і палити тютюн.

Запроваджувалися нові форми проведення дозвілля: асамблеї (урочисті прийоми гостей у будинках знаті), народні гуляння в столицях до урочистих подій, феєрверки, маскаради тощо.

1699 р. – було здійснено реформу календаря. За наказом Петра І початком року стали вважати не 1 вересня, а 1 січня, як у Європі, та урочисто його святкувати. Літочислення Петро І наказав вести від Різдва Христового, а не від створення світу, як раніше.

Із 1702 р. почала видаватися перша в Росії друкована газета «Вєдомості».

Військова справа:

Будівництво Азовського флоту.

Створення регулярної армії за допомогою запровадження рекрутських наборів (обрання одного рекрута з певної кількості селянських і посадських дворів) і формування полків із вільних найманих людей.

Переозброєння армії високоякісними гарматами та стрілецькою зброєю російського виробництва.

Запровадження військових і морських уставів, удосконалення організації армії, військово-інженерної справи і постачання військ.

Організація підготовки командних кадрів армії та флоту.

Міське управління:

У 1699 р. було видано указ про самоврядування міст і вибори бурмістрів.

Обрані міщанами депутати об’єднувалися в бурмістерські палати або ратуші, які займалися збиранням податків та управлінням у містах.

Церковне життя:

Після смерті в 1700 р. патріарха Адріана цар заборонив обирати нового патріарха, а заснував Монастирський приказ для управління церковним господарством.

1721 р. – для управління справами церкви було видано указ про створення Духовної колегії або Синоду, яку очолювала світська особа.

Державне управління:

1708 р. – було запроваджено новий адміністративний поділ Росії на губернії.

1711 р. – відбулося заснування Правлячого Сенату – вищого колегіального судового й управлінського органу, який складався з дев’яти сенаторів.

Було засновано новий контрольно-ревізійний інститут так званих фіскалів, які діяли таємно і виявляли всі незаконні дії, що загрожували безпеці держави.

У 1715–1721 рр. було ліквідовано прикази і створено замість них колегії – центральні установи, що займалися окремими галузями державного управління.

1720 р. – було видано Генеральний регламент – детальну інструкцію про організацію діяльності нових державних установ.

1722 р. – Петро І затвердив табель про ранги, який визначав систему чинів і порядок просування державною службою – військовою і цивільною. Черговий ранг надавався не за походженням і родовитістю, як раніше, а відповідно до службових заслуг.

1721 р. – Росію було проголошено імперією, а Петру І надано почесний титул «імператора всеросійського».

Збирання податків:

1718 р. – було розпочато податкову реформу. Здійснено перехід із подвірного до подушного оподаткування, що дозволило значно збільшити кількість платників податків.

1718 р. – було здійснено перепис усього чоловічого населення країни, яке сплачувало податки. Із 1722 р. розпочалися регулярні «ревізії» – перевірки кількості платників податків.

Грошовий обіг:

Карбування нових мідних, срібних і золотих монет. Створення повноцінної грошової системи, що ґрунтувалася на десятковому принципі, яка повністю задовольняла потреби економіки країни.

Культура:

Петро І запрошував на службу велику кількість іноземних спеціалістів і вчених.

Молодих росіян, переважно з дворянських родин, направляли за кордон для навчання і практичного засвоєння наук.

Молодим дворянам заборонялося одружуватися, якщо вони не мали свідоцтва про закінчення школи.

Державним коштом було створено мережу загальноосвітніх і спеціальних навчальних закладів.

Із 1703 р. велося будівництво нової столиці Російської держави – Петербурга. Місто будувалося за спеціальним планом, заздалегідь розробленим царем.

1714 р. – було засновано першу державну публічну бібліотеку і природничий музей (Кунсткамера) в Петербурзі.

1724 р. – було засновано Академію наук.

Збільшилося видання книжок світського змісту: підручників, посібників з основ наук, словників, календарів тощо.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)