Державне управління
• Поділ держави на 13 областей, очолюваних імператорськими намісниками.
1784–1785 рр. – в усіх областях імперії Габсбурґів німецьку мову було запроваджено як офіційну.
Фінансова система.
• Спроба запровадити єдиний поземельний податок. Реформу було зірвано через опір дворянства, яке також підлягало оподаткуванню.
Промисловість
• Проведення політики протекціонізму, підтримка розвитку мануфактур.
Сільське господарство
1781 р. – видано два патенти (укази) для чесько-німецьких земель, за якими селяни отримали право оскаржувати дії поміщиків, а також обмежувалися права землевласників карати селян.
1781–1785 рр. – проголошено скасування кріпосної залежності селян. Селянам надавалися свободи переходу, вибору занять, шлюбів, навчання дітей ремесел тощо. Селяни оголошувалися підданими, які виконували чітко визначені законом повинності.
1789 р. – видано указ про те, що 70 % селянських прибутків не підлягали оподаткуванню. Указ так і не набув чинності через опір поміщиків.
Свобода слова
1781 р. – було оприлюднено закон про друк, за яким дозволялося безперешкодне гласне обговорення в органах друку поточних питань і відкрита критика дій монарха.
Релігія і церква
1781 р. – видано Толерантний патент (указ про віротерпимість), за яким католицька церква залишалася панівною, але православним, протестантам, мусульманам та іудеям надавалися громадянські права.
• Із 1782 р. відступ від католицької віри і перехід до іншого віросповідання перестав уважатися кримінальним злочином.
1781 р. – закривалися монастирі та духовні ордени, які не сприяли справі народної освіти і догляду хворих, відбувалася часткова секуляризація церковного майна.
• Обмежено самостійність католицької церкви в коронних землях та її зв’язок із римською курією, а саму церкву було поставлено в тісну залежність від держави.
Освіта
• Народну освіту звільнили з-під впливу католицької церкви і передали під контроль держави.
• Майно ліквідованих монастирів спрямовувалося на створення безкоштовних державних шкіл, якими керувала світська Вища комісія.
