Найстарший з онуків Ярослава Мудрого. За давніми законами заміщення князівських столів мав переважні права на великокнязівський престол.
У складних умовах постійних набігів половців не зміг об’єднати сили всіх руських земель і не виявив себе вмілим державним діячем і полководцем.
За його правління набули поширення князівські з’їзди (снеми), які намагалися вирішити загальнодержавні питання. Зокрема, припинити усобиці та організувати відсіч половцям.
Разом із Володимиром Мономахом став ініціатором скасування порядку престолонаслідування, запровадженого Ярославом Мудрим, та введення спадкового володіння князівствами.
Брав участь у походах проти половців у 1103 і 1111 рр. Проте їх організатором був Володимир Мономах.
Був нещирим, пожадливим, оточив себе лихварями, не мав популярності серед народу. У внутрішній політиці не гребував інтригами, що спричиняло нові спалахи усобиць.
