Основні положення «Ординації Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої»

На початку вересня 1638 р. польський гетьман Микола Потоцький скликав у Києві «загальну раду» нереєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Війська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», ухвалену сеймом у березні 1638 р.

Козаки змушені були прийняти її умови:

• Скасовувалися «на вічні часи» всі права і привілеї реєстровців, «якими вони користувалися в нагороду за послуги, надані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок бунту».
• На посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) назавжди заборонялося обирати особу з козацького середовища. Замість нього за рекомендацією коронного гетьмана сеймом призначався королівський комісар.
• Комісар мав складати присягу і підтримувати порядок у Війську Запорозькому, придушуючи будь-яке «свавільство козацьке».
• Резиденцією комісара ставало місто Трахтемирів, а полковники мали проживати у своїх полках і не залишати їх без дозволу коронного гетьмана.
• Скасовувалася виборність старшини реєстру і козацьке судочинство. Полковники й осавули призначалися польською владою з представників польської або полонізованої шляхти. Лише сотників і отаманів обирали з козаків, відданих Речі Посполитій. Уся судова й військова влада в реєстрі належала комісару.
• Реєстр складав 6 тис. козаків. До нього могли увійти ті, хто не брав участі в повстаннях. Усі виключені поверталися до свого попереднього стану.
• Козакам-реєстровцям дозволялося проживати лише на королівщинах у Корсуньському, Черкаському і Чигиринському староствах. На Запорожжя жоден козак не міг потрапити без свідоцтва, виданого комісаром.
• Міщанам і селянам під загрозою конфіскації майна заборонялося вступати до козаків і навіть видавати дочок заміж за козаків.
• Реєстрові полки повинні були «по черзі виступати на Запорожжя для захисту того регіону і для того, щоб перешкоджати татарам переправлятися через Дніпро». Вони також мали «попереджувати, щоб свавілля не переховувалося на островах і річках і звідти не відправлялось у морські походи».
• Необхідність відбудови фортеці Кодак і постійне перебування в ній сильного гарнізону з польських вояків і найманців.
• Таємні статті передбачали створення при комісарі окремого реєстру з підвищеною платнею для попередження «свавілля».

Значення

«Ординація...» повинна була перетворити українське реєстрове козацтво на залежний і підпорядкований владі Речі Посполитої підрозділ, який мав допомагати полякам підтримувати свою владу в Україні й захищати південні кордони Речі Посполитої.