Перші правителі Давньої Русі

У 879 р. у Новгороді помер Рюрик. Князем став Олег (регент при молодшому синові Рюрика Ігорі).

У 882 р. князь Олег вирушив у похід із Новгорода на південь. Дорогою він захопив Смоленськ і Любеч і встановив там свою владу. Потім Олег захопив Київ, убив правителів Аскольда і Діра і оголосив Київ столицею своєї держави.

У Києві за часів розквіту налічувалося до 40 тис. населення (Лондон досягнув цієї цифри через століття). У країні було до 240 містечок і городищ, 150 із них були укріпленнями для захисту від ворога.

Завойовуючи Київ, Олег прагнув об’єднати його з Новгородом і підпорядкувати собі ці два головні торгові центри на шляху «із варяг у греки». Перші київські князі займалися об’єднанням торгівлі і зібранням данини. Великий князь у першу чергу був купцем. Він забезпечував торгівлю між віддаленими племенами і столицею, і водночас збирав данину з усіх земель, якими правив.

Олег, який мав титул Великого князя, підкорив древлян, мешканців півночі, і радимичів, які раніше платили данину хазарам. Він правив понад 30 років. Олег був талановитим і рішучим правителем. Підкоривши полян, силою поширив свою владу на сусідні племена. Воював із хазарами і зруйнував хазарські порти на Каспійському морі.

У 911 р. він зі своїм військом напав на Константинополь і пограбував його. Грекам довелося укласти дуже вигідну для Київського князя торгову угоду.

Рідний син Рюрика Ігор сів на престол після смерті Олега.

Із кінця X ст. на Русі з’явилося власне монетне виробництво – срібні і золоті монети Володимира І, Святополка, Ярослава Мудрого й інших князів.

У 945 р. Ігоря було вбито під час збору данини із древлян. Після смерті Ігоря правити у Києві стала його вдова, княгиня Ольга. Вона була видатною правителькою. Спочатку Ольга швидко і жорстоко помстилася древлянам за чоловіка. Вона вперше у Київській Русі чітко встановила, в який час і з яких земель повинна збиратися данина. Вона стежила за тим, щоб її підлеглі мали кошти для існування, і могли платити данину. У 957 р. Ольга поїхала до Константинополя для переговорів із візантійським імператором. Наймогутніший правитель християнського світу погодився зустрітися з нею. Ольга стала першою княгинею Київської Русі, яка сповідувала християнство.

Син Ольги і Ігоря, князь Святослав, своїми військовими походами на хазар, булгар, в’ятичів, фінські племена, ясів і косогів розширив межі Русі до Кавказьких гір і верхів’я Волги. Його сини – Ярополк, Олег і Володимир (980–1015 рр.) отримали у спадок Київ, Древлянську землю і Новгород.

Між Ярополком, Олегом і Володимиром почалася усобиця, перемогу в якій дістав Володимир. За часів його правління до Русі було приєднано червенські міста і Карпатську Русь. За князя Володимира у 988 р. Русь прийняла християнство. На усіх землях було встановлено владу синів Володимира і владу православних єпископів, які підкорялися київському митрополитові.

Із дев’яти синів Володимира троє: Борис, Гліб, Святослав – були убиті старшим братом Святополком (1015–1019 рр.), який правив у Києві. Повторювалася історія Володимира і Ярополка: Ярослав, так само, як і батько, котрий правив у Новгороді, прогнав Святополка, який сидів у Києві.