Особливості та значення діяльності «Руської трійці» для розгортання українського національно-визвольного руху


Яків Головацький
Яків Головацький

Іван Вагилевич (1811–1866) – учений, письменник, громадський діяч. Закінчив Львівську духовну семінарію. Разом. із М. Шашкевичем та Я. Головацьким був одним з організаторів «Руської трійці». Співавтор «Русалки Дністрової» (1837), де опубліковані пройняті патріотичними мотивами поетичні твори «Мадей», «Жулин і Калина». Під час революції 1848 р. перейшов на полонофільські позиції та увійшов до складу Руського собору. Зазнавав переслідувань і відійшов від громадської діяльності. Переклав «Повість минулих літ» польською мовою та «Слово о полку Ігоревім» українською мовою.

Яків Головацький (1814–1888) – письменник, педагог, учений. Один із зачинателів нової української літератури в Галичині. Закінчив Львівський університет. Належав до «Руської трійці». Разом із М. Шашкевичем та І. Вагилевичем видав «Русалку Дністрову» (1837 p.), де опублікував кілька власних патріотичних поезій. У 1848–1867 pp. був першим професором української мови та літератури Львівського університету, а від 1849 р. – його ректором. У 50-х pp. XIX ст. став прихильником поглядів слов’янофілів і москвофілів. У 1867 р. переїхав до Російської імперії, де займався науковою діяльністю.

Маркіян Шашкевич
Маркіян Шашкевич

Маркіян Шашкевич (1811–1843) – письменник, греко-католицький церковний, громадський і культурно-освітній діяч. Вважається речником західноукраїнського національного відродження. Навчався в духовній семінарії та університеті у Львові. У студентські роки був натхненником, організатором і лідером «Руської трійці». Співавтор і видавець альманаху «Русалка Дністрова» (1837 p.), один із перших перекладачів «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (1842 р.) українською мовою. За патріотичну діяльність переслідувався світськими і духовними властями. Від 1838 р. і до кінця життя був священиком у селах Львівщини.

У 30–40-х pp. XIX ст. західноукраїнський національний рух став поступово переходити до культурницько-літературної стадії. Його уособленням стала діяльність «Руської трійці» – громадсько-культурного об’єднання демократичного спрямування з львівських студентів семінарії та університету. Його очолили І. Вагилевич, Я. Головацький, М. Шашкевич. Завдяки трійчанам народна мова русинів, що була предметом досліджень на першому етапі, стала набувати рис літературної української мови і поступово впроваджуватися в повсякденний вжиток.

Іван Вагилевич
Іван Вагилевич

• Напрямок діяльності гуртківців визначався ідеями романтизму.

• Наслідуючи приклад українських діячів із Наддніпрянщини та ідеологів слов’янського відродження, вони прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галицьких русинів.

• Трійчани намагалися «воскресити в новій силі руську славу, руську власть» і сприяти гідному входженню українців у коло вільних культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

• Завдяки діяльності членів гуртка впродовж 30–40-х рр. XX ст. український національний рух у Східній Галичині зробив значний крок уперед.

• Під час революційних подій 1848–1849 рр. на західно-українських землях українські патріоти продовжили традиції «Руської трійці».

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)