Основи світу античної культури, її першопочатки були закладені стародавніми греками, а римляни продовжили їхню культуротворчу діяльність.
У найрізноманітніших галузях римської культури, у релігії, філософії, мистецтві та літературі спостерігаються «запозичення» у греків. Проте, запозичуючи культурні надбання у греків, римляни завжди керувалися тільки своєю культурною традицією.
У сфері формування і впливу римської культури перебувала значна частина відомого тоді цивілізованого світу: від берегів Північної Африки до Британських островів, від Геркулесових стовпів (сучасного Гібралтару) до центральних областей Азії.
На відміну від греків, римляни створювали культуру як похідне стосовно трьох провідних напрямів їх діяльності – військової справи, політики і релігії. Та або інша сфера культури отримувала необхідні умови для свого розвитку передусім залежно від конкретних потреб римського суспільства.
Постійними та стійкими пріоритетами в розвитку римської художньої культури були архітектура й мистецтво скульптурного портрета. Обидва ці мистецтва відповідали прихильності римлян до представницьких, видовищних форм повсякденного життя.
Римлянам був притаманний практицизм, діловий та прозаїчний підхід до життя в поєднанні з прагненням створювати грандіозні форми в мистецтві та житті. Саме тому римляни були схильні до будівельної діяльності, творення величних архітектурних споруд, що вражали своїми розмірами, оздобленням і довговічністю.
