1763 р. – Королівська декларація про заборону колоністам заселяти землі на заході, за Аллегантськими горами.
1764 р. – Закон про цукор. Заборона ввезення рому з неанглійських володінь і встановлення мита на ввезення закордонного вина, шовку, кави і предметів розкоші. Британські бойові кораблі отримали наказ заарештовувати контрабандистів в американських водах, а «грамоти на дозвіл» та ордери уповноважували королівських офіцерів здійснювати обшук підозрілих суден. Закон про гроші. Заборона подальшого випуску паперових платіжних засобів у будь-якій із колоній Його Величності.
1765 р. – Квартир’єрський закон. У північноамериканських колоніях було вирішено розквартирувати десятитисячне англійське військо. На колоністів покладався обов’язок забезпечувати королівські військові частини продовольством і житлом. Закон про гербовий збір. За ним на всі газети, плакати, брошури, ліцензії, орендні та торговельні угоди і цивільні документи наклеювалися гербові марки і стягувався грошовий збір на «оборону, охорону і добробут колоній».
1766 р. – Британський парламент скасував закон про гербовий збір, який викликав бойкот колоністів, і видав Декларативний закон, що надавав право парламенту і далі «видавати закони й постанови з питань життя колоній», обов’язкові для них у «будь-якому разі».
1767 р. – «Закони Таузенда» (за ім’ям британського міністра фінансів), згідно з якими скло, папір, свинець, фарби і чай, які завозилися до американських колоній, обкладалися високими митами. Британський уряд наказав губернаторам розпускати колоніальні асамблеї, які будуть протестувати проти дій англійської влади.
1770 р. – Британський уряд скасував усі мита, запроваджені «законами Таузенда», але зберіг мито на чай як підтвердження прав метрополії стосовно своїх колоній.