Культура України першої половини XVII ст.


«Тренос» М. Смотрицького
«Тренос» М. Смотрицького.

Освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, залишалися слов’яно-греко-латинські школи. Школи, як і раніше, засновувалися при братствах. У 1632 р. утворено Києво-Братський, або Києво-Могилянський колегіум – новий навчальний заклад вищого типу.

Збільшується кількість єзуїтських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів.

Книговидання. Активно діяла друкарня Львівського Успенського братства. Найбільшою в тогочасній Україні стала Києво-Печерська друкарня. У Києві з’явилися перші приватні друкарні. Діяли мандрівні (пересувні) друкарні, що переїздили до замовника з міста до міста.

Літописання. Густинський літопис (складений бл. 1623– 1627 рр., імовірно, 3. Копистенським), Київський літопис, Острозький літопис, Львівський літопис.

Література. Продовжується розвиток полемічної літератури. Поява історико-полемічного памфлету невідомого автора «Пересторога». Полемічний твір «Тренос» («Плач») М. Смотрицького. Виникли полемічна поезія («Скарга вбогих до Бога» невідомого автора), епіграмна поезія (засновником став Г. Смотрицький). Розвивалися ораторсько-проповідницька і мемуарна проза. Найвидатніший проповідник К. Транквіліон-Ставровецький (Зизаній). Один із перших творів української мемуарної прози – спогади київського купця Б. Балики «Про Москву і про Дмитра, царка московського, неправдивого».

Києво-Могилянський колегіум (ескіз)
Києво-Могилянський колегіум (ескіз).

Театр. У 30-х рр. XVI ст. у Львівській братській і Київській лаврській школах була започаткована шкільна драма і театр. Перша відома пам’ятка української великодньої драми – твір учителя Львівської братської школи І. Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя нашого», надрукований 1631 р. З’явилися перші містерії – духовні драми на біблійні сюжети. Значної популярності набув мандрівний різдвяний ляльковий театр – вертеп.

Музика. У церковній музиці давній знаменний (восьмиголосний) спів поступається місцем партесному (багатоголосному). З’явилося нотне письмо. У світській музиці з’явився новий жанр – кант (пісня для триголосного ансамблю або хору). Канти були повчальні, величальні, жартівливі тощо. Розвивалася сольна пісня із супроводом. Розвиток жанру інструментальної музики пов’язаний із музичними цехами в містах, які задовольняли побутові потреби міщан у музиці – грали на святах, похоронах тощо. У козаків також були військові музики. Найпоширенішими музичними інструментами були сурми, труби, котли, кобзи, торбани.

П’ятницька церква у Львові
П’ятницька церква у Львові.

Архітектура і містобудування. В архітектурі застосовуються елементи європейського стилю бароко, що поєднуються з місцевими елементами і приводять до виникнення своєрідного стилю українського, або козацького бароко. Видатними пам’ятками тогочасної церковної архітектури є церква Воздвиження в Дрогобичі, церква Миколи Притиска в Києві, Покровська церква в Сулимівці, П’ятницька церква у Львові. Замість стінових замків, як раніше, стали споруджувати розкішні магнатські палаци, оточені бастіонами (замки у Збаражі та Підгірцях). У містобудуванні характерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць поєднують із бастіонними укріпленнями. Завдяки підтримці польської влади з’являються католицькі костьоли й монастирі.

Скульптура. Розвиток надгробної скульптури. Надгробки київського воєводи А. Киселя в с. Низкиничі на Волині, Я. і С. Жолкевських у костьолі в Жовкві.

Живопис. Настінні розписи (фрески) у церкві Святого Духа в с. Потеличі, церкві Воздвиження в Дрогобичі. Розвиток іконопису. У світському живописі провідне місце посідає жанр портрету. Відомі майстри: М. Петрахнович (портрет Варвари Ланчиш), Ф. Сенькович (портрети Станіслава Мнішека, Томаша Замойського).

Гравюра. Поширення світського жанру гравюри. Перші світські гравюри з’явилися в 1622 р. як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб... гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» К. Саковича. Відомий гравер-майстер Ілля, який від 1636 р. працював у Києві й виконав гравюри до «Требника» П. Могили й «Печерського патерика».

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)