Культура Північно-Східної Русі XIV–XV ст.


Успенський собор у Москві.
Успенський собор у Москві.

Література. «Задонщина» Софонія Рязанця в поетичній формі розповідає про Куликовську битву. «Повість про розорення Москви ханом Тохтамишем» розповідає про спалення і пограбування татарами Москви в 1382 р. «Сказання про Мамаєве побоїще» – поема про Куликовську битву, створена в XV ст.

Літописання. До середини XIV ст. літописання велося у Ростові, Рязані, Володимирі, Твері, Новгороді, Пскові, при дворах князів і єпископських кафедрах. Із другої половини XIV ст. роль центру літописання Північно-Східної Русі переходить до Москви. Усі літописи розпочиналися з «Повісті минулих літ», підкреслювали спадковість між Київською Руссю і Московською державою.

Троїцький собор Троїце-Сергієвої лаври
Троїцький собор Троїце-Сергієвої лаври.

Архітектура. У 1366–1367 рр. було розпочато будівництво нових кам’яних мурів Кремля в Москві. Кам’яні фортеці спорудили також в Ізборську, Орешку, Ямі, Копорії, Порхові. На початку XV ст. було збудовано Успенський собор у Звенигороді – найдавніший із пам’ятників московської церковної архітектури, що зберігся до наших днів. 1422 р. було збудовано Троїцький собор Троїце-Сергієвого монастиря, 1427 р. – собор Спасо-Андронікова монастиря, 1479 р. – Успенський собор у Москві (збудований італійським архітектором Арістотелем Фіораванті). У Новгороді в XV ст. було збудовано комплекс споруд Софійського будинку – резиденції архієпископа (Грановита палата, каплиця, палац владики Євфімія). У Москві, у Кремлі, 1491 р. під керівництвом венеціанського архітектора Марка Фрязіна було збудовано Грановиту палату для урочистих прийомів.

Живопис представлений фресками та іконами. Імена їхніх авторів у більшості випадків невідомі. Серед майстрів, які працювали в Новгороді, уславився Феофан Грек із Візантії. Виконував розписи церкви Спаса на Ільїнській вулиці. Потім працював у Москві, де виконав фрески в церкві Різдва Богородиці (1395), Архангельському (1399) та Благовіщенському соборах (1405). Благовіщенський собор Московського Кремля розписував разом із Феофаном Греком великий руський майстер Андрій Рубльов. Він також виконував ікони і фрески Успенського собору у Володимирі (1408), Троїцького собору Троїце-Сергієвої лаври (1425–1427) та Спасо-Андронікова монастиря (1427–1430). Найвідоміший твір Рубльова – «Трійця» з іконостасу згаданого вище Троїцького собору.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)