Культура Індії


Тулсі Дас
Тулсі Дас

Освіта і наука. Мусульмани створювали власні ісламські школи – медресе. Зберігалася давня індійська система освіти. У школах при храмах і вдома навчалися лише хлопчики із заможних родин. Головним центром індійської освіти було місто Бенарес у Північній Індії. Місцеві наставники – пандити – навчали учнів Вед, математики, астрології та інших знань. Навчання тривало 10–12 років.

Індійські вчені значно випередили вчених інших країн у пізнанні Всесвіту. Проте в XVI–XVII ст. великих наукових відкриттів здійснено не було. У XVI ст. в багатьох індійських містах діяли, як і раніше, астрономічні обсерваторії. Лікарі вивчали психічні захворювання і робили пластичні операції, суттєво випереджаючи європейських колег, які цього робити не вміли. Завдяки точним математичним розрахункам архітектори зводили величні храми і палаци.

Література. Найвідомішим істориком і письменником за правління Акбара був Абу-ль-Фазл. У його праці «Акбар-наме» викладено політичну і військову історію Індії за часів Акбара.

Найвідомішим мусульманським поетом «епохи Акбара» був Файзі, брат Абу-ль-Фазла. Він писав перською мовою за мотивами індуського епосу.

Найвидатнішим поетом цієї доби, який писав мовою хінді, був Тулсі Дас. Він створив більше десяти книг, серед яких найвідоміша «Рамачарітаманаса». У ній у формі вільного переказу давніх героїчних і міфологічних сказань витончена чуттєвість поєднувалася з гармонією і музикою слова.

Шах-Джахан
Шах-Джахан

Піднесення літератури тривало за наступників Акбара – Джахангіра та Шах-Джахана. Джахангір був талановитим письменником, про що свідчать його славнозвісні «Мемуари». При Шах-Джахані індійську історичну літературу збагатили праці Абд-уль-Хаміда Лахорі («Бадшах-наме») та Хафі-хана («Мунтахаб-уль-лубаб»).

Архітектура. Найвідомішими архітектурними пам’ятками часів Акбара стали палаци-фортеці в Агрі та Лахорі, гробниця Хумаюна в Делі, а також будівлі в щойно заснованому місті Фатхпур-Сикрі.

Джахангір був прихильником садово-паркового мистецтва. За його правління створювалися славнозвісні монгольські сади з численними фонтанами, штучними водоймами та площами-терасами.

За правління Шах-Джахана були зведені споруди, які вирізнялися стрункістю і витонченістю. Архітектурним шедевром стала велична резиденція падишаха в Делі, яку називали «раєм на землі».

Неперевершеним шедевром монгольського стилю стала мечеть-мавзолей Тадж-Махал, зведена за наказом Шах-Джахана на згадку про його померлу дружину. Її збудували з білого мармуру, прикрасили білими куполами і мінаретами, які віддзеркалювалися у великому басейні. Мечеть мала грандіозні розміри: могла одночасно вмістити майже 100 тис. осіб.

Живопис. Панівним був жанр мініатюри. Спостерігався взаємовплив давньої індійської і монгольської мініатюри. Митці використовували природні, переважно мінеральні фарби, завдяки чому їхні твори зберегли свої кольори до наших днів.

Найвідомішими художниками-мініатюристами були перський художник Ходжа Абд-ус-Самад та індійські майстри Дасванатх та Басаван.

У XVII ст. в мініатюрному живописі з’являються європейські сюжети (Мадонна з дитиною) і нові художні засоби (використання світлотіні).

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)