Збереження республіканської форми правління.
Повернення загального виборчого права для чоловіків.
Запровадження багатоступеневої виборчої системи: виборці обирали комунальних нотаблів, які зі свого складу делегували десяту частину до департаментських нотаблів, а останні направляли десяту частину в національні нотаблі, із яких призначалися члени законодавчих органів та посадові особи центрального управління.
Законодавча влада поділялася між Державною радою, Трибунатом, Законодавчим корпусом і Сенатом.
Конституція оголошувала «громадянина Бонапарта» першим консулом на десять років.
Виконавчою владою був наділений перший консул. Він мав право оприлюднювати закони, призначати або усувати з посад двох інших консулів, членів Державної ради, послів, префектів департаментів, мерів міст, суддів, усіх адміністративних чиновників. Перший консул розв’язував також усі військові та зовнішньополітичні справи, а його розпорядження мали силу законів.
Членів Трибунату і Законодавчого корпусу призначав Сенат, а сенатори обиралися самим Сенатом із трьох кандидатів, представлених першим консулом, Трибунатом і Законодавчим корпусом.
