Князівське господарство за часів Київської Русі


Князівський двір.
Князівський двір.
 «Руська правда» дає яскраве уявлення про організацію князівського господарства.

 У центрі кожної вотчини був князівський двір, до якого прилягала орна земля.

 На дворі розміщалися житлові й господарські будівлі (панські хороми, комори, хліви тощо). Серед адміністрації князівського господарства були: огнищний тіун, тобто управитель усього князівського дому – огнища; йому підлягали сільські тіуни та ключники, які завідували сільським господарством, конюші, які доглядали коней, ратайні старости, які наглядали за ланами.

 Смерди, котрі за борги потрапили в залежність до володаря вотчини, сплачували йому данину, спочатку хутром чи худобою, а потім і грішми. Якщо вони з якоїсь причини втрачали своє господарство, то одержували у князя або боярина «купу» (позику грішми) та https://ний наділ, перетворюючись на закупів. Вони повинні були працювати не тільки на себе, але й у панському господарстві, тобто відбувати панщину. Покинути землевласника закупи могли лише після того, як повертали позику.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)