Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого


Ярослав Мудрий
Ярослав Мудрий
 Після хрещення Русі влада великого князя зміцнилася. Столицею Давньої Русі остаточно став Київ. А Київська Русь стала найбільшою державою середньовічної Європи. Влада Києва розповсюджувалася від Криму і Тамані до верхів’я Північної Двіни і Ладоги, і від Дністра до Поволжя.

 У ці часи, у XI ст., престол Великого князя Київського займав Ярослав Мудрий, правнук княгині Ольги.

 Королям різних країн Європи було вигідно мати справу з Києвом. Русь мала торгові угоди не лише з Візантією, але й з Угорщиною, Францією. Укладалися шлюби з правлячими домами Франції, Польщі,

 Норвегії. Київ мав тісні торгові і дипломатичні стосунки з Німеччиною. Але найміцніші і дружні відносини склалися з державами Скандинавії і Прибалтики. Князь Святополк був одружений з дочкою польського короля, Ярослав Мудрий – із шведською принцесою Інгегерде, його доньки Анна, Єлизавета і Анастасія стали королевами Франції, Норвегії і Угорщини.

 При дворі Ярослава жив Гаральд, майбутній король Норвегії. Він одружився з дочкою Ярослава Єлизаветою. На її честь він склав пісню, в якій є такі слова: «Лише руська дівчина в золотій гривні нехтує мною».

 Князь Ярослав захистив південні кордони держави від печенігів, успішно воював на чудських землях, де заснував місто Юр’їв.

 У 1037 р. після перемоги Ярослава над печенігами на Русі встановився мир на 25 років.

 У часи розквіту Київської Русі розвивалися не лише торгівля і ремесла. У цей час було створено закони, які визначали, як повинна передаватися влада у спадок, яка структура війська, як влаштована церковна ієрархія. У цей час у Київській Русі освічених людей було більше, ніж у багатьох державах Європи. Діти Ярослава знали багато європейських мов. Всеволод Ярославич, батько Володимира Мономаха, говорив на п’яти мовах.

Анна, королева Франції
Анна, королева Франції.

 За часів Ярослава Мудрого вперше обрали митрополита з руських священиків, у 1051 р. ним став наближений до Володимира і його сина Іларіон. Центром православ’я стає Києво-Печерський монастир.

 Із бояр і дружини створювалися особливі ради. Князь радився також із митрополитом, єпископами і ігуменами, які складали церковний собор. Наприкінці XI ст. почали збиратися княжі з’їзди, у містах – народні віча.

 Про Київ кінця X – початку XI ст. писали як про велике місто, в якому було 400 церков і 8 ринків, величезна кількість людей. Адам Бременський у другій половині XI ст. говорив про Київ як про суперника Константинополя. Митрополит Київський Іларіон називав Київ містом, «яке виблискує величчю».

 У XI – на початку XII ст. сформувалося перше письмове зведення законів – «Руська Правда». До 1015 р. народи «русь» і «слов'яни» у документах позначалися як різні народи. У «Правді Ярослава» вони зрівняні у правах, а пізніше позначаються як один народ.

Залиште свій коментар!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Коментар буде опубліковано після перевірки модератором

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)