Після смерті Ярослава Мудрого розпочинається поступове ослаблення центральної влади в Київській Русі. У 1054-1113 рр. великокнязівський престол займали сини Ярослава Мудрого – Ізяслав, Святослав і Всеволод, – яких називали Ярославичами, та найстарший із його онуків Святополк.
Відсутність чітко розробленого та усталеного порядку престолонаступництва спричиняли періодичні спалахи збройних конфліктів між претендентами на великокнязівську владу.
